Бура Л.В.,
наук. співробітник ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН
& Ключевые вопросы, которые рассматриваются:
· Определена оптимальная последовательность порядка подготовки годового отчета эмитента ценных бумаг
· Рассмотрены изменения форм годового отчета эмитента и определены позиции, которые создают условия для полного раскрытия информации о предприятии
· Определена необходимость обоснованного подхода к выбору аудитора
& Key questions which are considered:
· Optimal chain of procedure of preparing the annual statement of stock issuer is determined
· Changes in forms of annual statement of the issuer are considered and items that make it possible to fully open an information about a company are defined
· Necessity of reasonable approach to the choice of an auditor is determined
Розкриття інформації акціонерним товариством є дієвим інструментом захисту прав інвесторів та залучення капіталу на підприємство. Вимоги чинного законодавства, якими поступово запроваджуються стандарти функціонування розвинених фондових ринків, відкривають доступ інвестиційному капіталу, сприяють виходу товариств на міжнародні ринки.
Питання створення системи звітності на фондовому ринку, підготовки річного звіту емітентів цінних паперів, особливості проведення аудиту акціонерних товариств висвітлені в публікаціях Величко О.Г., Жука В.М., Жук Н.Л. Ці питання також знаходили відображення на сторінках журналу «Облік і фінанси АПК» №4/2005 [9, 11]. Проте постійне удосконалення системи звітності емітентів вимагає вивчення тенденцій та розгляду змін, що мають бути відображені в складі річного звіту емітента. Розкрию порядку підготовки річного звіту емітента цінних паперів та особливостей його структури у 2006 році, інформаційному наповненню його складових присвячено написання даної статті.
Терміни подання звітності. Питання підготовки річної звітності стає особливо актуальним після формування річної фінансової звітності товариства та наближення термінів подачі звіту до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія). Для відкритих акціонерних товариств це 30 квітня наступного за звітним роком, для закритих – 30 вересня.
Організація підготовки річної публічної звітності акціонерних товариств регламентується законами України та рішеннями Комісії [2, 3, 4, 5], Зміни, що були внесені до вказаних положень, передбачають формування додаткових форм у складі звітності емітентів за 2005 рік. Процес підготовки публічної звітності емітента включає певну послідовність дій емітента цінних паперів (рис. 1)
Рис. 1. Етапи підготовки річного звіту емітента цінних паперів
Особливості організації роботи по підготовці річної звітності емітента за 2005 рік:
ð 1 етап. Склад річного звіту відкритих та закритих акціонерних товариств та поради щодо його підготовки детально викладено в рекомендаціях, опублікованих в 2005 році [9]. Особливістю підготовки комплекту фінансової звітності товариства за 2005 рік є наявність додаткової форми звітності – додатку до приміток до річної звітності «Інформація за сегментами». Комісією не поставлено вимоги до включення цієї форми до складу річного звіту емітента, проте можливе доповнення інформації звіту вказаною формою за бажанням емітента. Додаткову інформацію доцільно включати до розділу “Опис бізнесу”, оскільки вона може бути цікава як акціонерам, так і потенційним інвесторам товариства, особливо за наявності планів щодо емісійної діяльності в наступні періоди.
ð 2 етап. Залучення до аудиторської перевірки визнаних на ринку фахівців підвищує довіру акціонерів, потенційних інвесторів, партнерів до товариства. Особливістю підтвердження річної фінансової звітності акціонерних товариств за 2005 рік є підвищення рівня вимог до обрання аудитора як з боку Комісії [6], так і Фонду державного майна України [8].
ð 3 етап. Організація проведення загальних зборів акціонерів протягом 1 кварталу наступного за звітним року дає змогу затвердити річну фінансову звітність, оперативно ознайомити акціонерів з результатами діяльності товариства, надати їм повну інформацію про діяльність органів управління і зовнішні перевірки та прийняти рішення про виплату дивідендів. Це також дає змогу сформувати повний комплект документів річного звіту емітента та вчасно розмістити його на сайті інформаційного агентства для доступу зацікавлених осіб. Проведення чергових загальних зборів акціонерів в більш пізні терміни хоча не створює перешкод для вчасної подачі звіту до Комісії, проте вимагає повторної подачі звіту з доповненнями щодо зборів та двоетапного його оприлюднення, що збільшує фінансові витрати підприємства.
ð 4 етап. Підготовка річного звіту емітента має повністю відповідати вимогам нормативних документів, поставлених до електронної та паперових форм. Зміни комплекту форм річної звітності емітента за 2005 рік проаналізовано нижче.
ð 5 етап. Подання річного звіту емітента можливе як особисто до територіального управління Комісії, так і поштою. Звіт вважається поданим своєчасно, якщо він у визначений Положенням термін зареєстрований у електронному журналі прийнятих звітів і про це зроблено відмітку на титульному аркуші звіту.
ð 6 етап. Оприлюднення річної звітності чинним законодавством визначено як двоетапне: до 1 червня передбачено оприлюднення фінансової звітності, до 30 вересня –річного звіту товариства [7]. Для дотримання вказаних термінів доцільно до 1 червня розмістити річний звіт з комплектом фінансової звітності на сайті інформаційного агентства.
Аналіз складу річного звіту відкритого акціонерного товариства та підприємства – емітента облігацій за 2005 рік визначив додаткові форми, подача яких регламентована Комісією.
Звіт розширено формою “Інформація про стан корпоративного управління». Введення даної інформації було здійснено з метою вивчення організації корпоративного управління в товаристві, направленої на забезпечення прав акціонерів в процесі прийняття управлінських рішень. Як виявило наше дослідження річних звітів на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, більшість акціонерних товариств не заповнили вказану форму, оскільки вона додавалась за бажанням емітента. Дійсно, її заповнення можливо лише за детального врахування статей статуту та внутрішніх документів товариства, аналізу практики. При цьому можуть виявлятися суперечності певних положень чи невідповідності їх вимогам чинного законодавства щодо розподілу повноважень між органами управління, організації їх діяльності і т. ін. Робота над ретельним заповненням «Інформації про стан корпоративного управління» вимагає участі членів органів управління, юридичної служби та має не меті не стільки формування звітності, як упорядкування роботи органів управління товариства.
Комісією визначено обов’язок відкритих акціонерних товариств, у статутних фондах яких є державна частка, та/або такі, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, та/або які займають монопольне (домінуюче) становище, у складі звіту подавати звіт рейтингового агентства. Це обумовлено особливим статусом таких товариств на ринку та необхідністю контролю в процесі управління державними корпоративними правами. Процедура присвоєння рейтингу не обмежується аналізом лише фінансових показників компанії, вона вимагає вивчення широкого кола питань його діяльності та факторів, що впливають на нього, тому є важливим фактором в процесі прийняття інвестиційних рішень. Проте дотримання вимог Комісії з питань рейтингування практично недоступно для невеликих акціонерних товариств, зокрема галузей АПК, в статутному капіталі яких є державна частка, з врахуванням високої вартості такої роботи.
Для контролю за проведенням нарахування та виплати дивідендів акціонерам товариства форму річного звіту за 2005 рік «Інформація про дивіденди» доповнено відомостями про суму нарахованих та виплачених дивідендів, в тому числі на 1 акцію. При цьому порівняння інформації звітного та попереднього періоду дає змогу скласти уявлення про динаміку виплати дивідендів, а не тільки їх нарахування.
Річний звіт відкритих та закритих акціонерних товариств також доповнено інформацією "Розрахунок вартості чистих активів відкритими акціонерними товариствами за станом на кінець звітного року", яка дозволяє зробити висновок про дотримання вимог чинного законодавства відносно статутного капіталу товариства. Так, ще з 1 січня 2004 року Цивільним кодексом України [1] визначено норму, за якою товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу, якщо вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу. При цьому якщо вона стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації. Встановлення контролю за співвідношенням вартості чистих активів акціонерного товариства зі статутним капіталом повинно виявити дійсний потенціал тих товариств, які мають велику розбіжність між цими показниками.
При цьому зауважимо, що механізм дотримання вимог Цивільного кодексу щодо порядку зменшення статутного капіталу та приведення його у відповідність до вартості чистих активів, а також ліквідації акціонерного товариства на підставі даних проведеного аналізу, на даний час ще не створено, тому інформація вказаної форми річного звіту має довідковий характер.
Аналіз змін до річної звітності акціонерних товариств дає змогу виявити позиції, які дають змогу емітентам використати переваги обов’язкової публічної звітності для підвищення рівня інвестиційної привабливості, а саме:
· Підготовку річного звіту емітента слід використовувати товариству не тільки з метою дотримання стандартів розкриття інформації на фондовому ринку, а й надання акціонерам та потенційним інвесторам повної інформації для оцінки якості управління та прийняття обґрунтованих рішень з питань власності, оцінки та управління. Для цього необхідно максимально включити до інформації звіту розширені відомості про сторони діяльності товариства, які реально відображають його фінансово-господарське становище.
· Впровадження в діяльності акціонерних товариств практики, коли відразу після складання річної фінансової звітності проводиться аудиторська перевірка, готується річний звіт до Комісії та ці документи виносяться на розгляд загальних зборів в першому кварталі наступного за звітним року, дає змогу дотримати умов своєчасності розкриття інформації на фондовому ринку та зменшити витрати на підготовку річного звіту емітента.
· Підвищення вимог ринкового середовища до рівня контролю за діяльністю акціонерних товариств вимагає обґрунтованого підходу до проведення аудиторської перевірки. Крім того, залучення кваліфікованого, визнаного на ринку аудитора піднімає довіру до органів управління, створює позитивний інвестиційний імідж товариства. Тому обрання аудитора доцільно проводити з врахуванням вимог, сформованих Комісією [6] та рекомендованих Фондом державного майна України [8].
· Заповнення форми “Інформація про стан корпоративного управління” виявляє питання в діяльності акціонерного товариства, які потребують узгодження, доповнення та деталізації в статутних та внутрішніх документах товариства, налагодження роботи органів управління. Крім того, надання даної форми в складі річного звіту відкритого акціонерного товариства дає змогу інвесторам оцінити стан та ефективність організаційної структури корпоративного управління на даному підприємстві.
· Аналіз співвідношення величини статутного капіталу та вартості чистих активів акціонерного товариства дозволить прийняти відповідне управлінське рішення щодо його діяльності.
Список використаної літератури:
1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003р. № 435-IV (зі змінами та доповненнями).
2. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991р. № 1201-ХІІ (зі змінами та доповненнями).
3. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30 жовтня 1996р. № 448/96-ВР (зі змінами та доповненнями).
4. Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій, затверджене рішенням ДКЦПФР від 9 червня 1998р. № 72 зі змінами та доповненнями від 17 січня 2000р. № 3, від 25 березня 2003р. № 119, від 27 січня 2004р. № 16, від 30 березня 2005р. № 155, від 1 грудня 2005р. № 688.
5. Положення про подання річного звіту закритими акціонерними товариствами до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затверджене рішенням ДКЦПФР від 03 червня 2003р. № 227 зі змінами та доповненнями від 1 грудня 2005р. № 687.
6. Рекомендації щодо порядку підбору та призначення акціонерним товариством аудиторів фінансової звітності, схвалені рішенням ДКЦПФР від 12 листопада 2003р. № 504.
7. Рішення ДКЦПФР від 3 червня 2003р. № 221 «Про порядок інформування громадськості акціонерними товариствами та емітентами облігацій».
8. Інструктивний лист ФДМУ від 4 лютого 2006р. № 10-28-1532 «Щодо упорядкування механізму відбору аудиторської фірми”.
9. Рекомендації з покращання інвестиційної привабливості акціонерних товариств: фактори звітності та корпоративного управління (за ред. В.М.Жука) // Облік і фінанси АПК. – 2005. - № 4.
10. Величко О.Г. Створення сучасної системи розкриття інформації і вимоги до аудиту // Теорія та практика незалежного аудиту в Україні. Збірник тез та текстів виступів на Всеукраїнській науково-практичній конференції. – К., 2001. – 186 с.
11. Величко О.Г. Аудиторська діяльність на фондовому ринку // Облік і фінанси АПК. – 2005. - № 4.