УДК 657:634”71”

 

О.В. БОГДАНЮК*,

аспірантка кафедри

 статистики та економічного аналізу, НАУ*

 

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ САДІВНИЦТВА

 

· Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

Рассмотрены особенности бухгалтерского учета за П(С)БУ 30 в садоводстве и его роли в управлении развитием отрасли.

Разработаны научные и практические рекомендации относительно учетно-аналитического обеспечения управления биологическими активами садоводства в условиях глобализации.

 

· Key issues that are disclosed:

Features of accounting according to NAS 30 in gardening and its role in branch development are considered.

Scientific and practical recommendations concerning registration-analytical maintenance of management with biological assets in gardening in conditions of globalization are developed.

 

Постановка проблеми. На протязі багатьох років у відповідності до діючих в Україні нормативів бухгалтерського обліку та звітності сади, виноградники та насадження хмелю вважалися багаторічними насадженнями та обліковувалися у складі основних засобів. Враховуючи специфіку даного об’єкта основних засобів та особливості фінансування закладання багаторічних насаджень, членами Федерації аудиторів бухгалтерів, та фінансистів АПК України були розроблені Методичні рекомендації з обліку закладання, догляду та списання багаторічних насаджень [1, С. 6].

Проте, процеси економічної інтеграції України до Європейського союзу і світового співтовариства, а також ринкові перетворення в країні ставлять нові вимоги до якості обліково-аналітичної інформації для управління діяльністю в садівничих підприємств. Оскільки ці підприємства потребують залучення зовнішнього капіталу і державних грантів, їх керівникам необхідна достовірна і повна інформація про результати виробничої та фінансової діяльності. Облік та звітність садівничих підприємств повинні відповідати вимогам П(С)БО 30 „Біологічні активи ” [2], який за змістом аналогічний МСБО 41 „Сільське господарство”.

Аналіз основних досліджень. Особливості обліку в сільськогосподарських підприємствах за П(С)БО 30 розглянуті в працях вчених-економістів: Ф.Ф.Бутинця, С.Ф.Голова, В.М. Жука, Г.Г.Кірейцева, Л.К.Сука, В.К.Савчука та інших науковців. Питання технологічного, організаційно-економічного удосконалення і подальшого розвитку галузі садівництва висвітлені в працях  О.О.Гуторової, О.Ю.Єрмакова, В.І.Майдебури, В.А.Рульєва, А.Ф.Чернявського, О.М.Шестопаля, В.В.Юрчишина та інших вчених.

Проте, питання обліково-аналітичного забезпечення управління розвитком садівництва, особливо із переходом на міжнародні стандарти обліку, ще не знайшли належного відображення в даних працях.

Мета статті.  Розробка наукових та практичних рекомендацій щодо поліпшення обліково-аналітичного забезпечення управління розвитком садівництва в умовах зростаючої конкуренції.

Виклад основного матеріалу. П(С)БО 30 передбачає виділення плодоносних плодово-ягідних та виноградних насаджень із складу основних засобів в окремий об’єкт обліку - довгострокові біологічні активи, тобто, економічні природні ресурси підприємства, які використовуються  для отримання прибутку. Величина останнього значною мірою залежить від рівня конкурентоспроможності садівничої галузі.

Рисунок 1. Класифікація біологічних активів садівництва

Для управління формуванням конкурентоспроможного садівництва необхідна інформація про стан біологічних активів, їх трансформацію, умови формування, особливості використання, оцінки тощо (рис. 1).

До існуючої класифікації біологічних активів садівництва ми ввели нову ознаку - екологічна чистота. Важливість введення такої ознаки пояснюється необхідністю переходу агропромислового комплексу на шлях екологічно безпечного розвитку. Випуск екологічно чистої продукції, зменшення енергонасиченості сільськогосподарського виробництва - основна мета екологізації агропромислового виробництва як запоруки збереження та виживання довкілля [3, С.54].

Галузь садівництва характеризується тим, що вона є однією з найбільш капіталомістких галузей сільського господарства. Тому особливо гострою стає проблема джерел фінансування капіталовкладень. Надійним і значним джерелом власних інвестицій у створення (відтворення) насаджень має бути амортизаційний фонд. Проте, особливістю нового обліку за П(С)БО 30 є те, що амортизація нараховується лише на довгострокові біологічні активи, справедливу вартість яких визначити неможливо, тобто на довгострокові біологічні активи оцінені за первісною вартістю. Врахування цієї особливості по-перше, усуває недоліки, які існували в податковому та бухгалтерському обліку внаслідок різних підходів до визначення амортизації багаторічних насаджень; по-друге, знижує собівартість продукції (на вартість зносу необоротних активів, яка переноситься на новостворену продукцію), однак і зменшує суму джерел внутрішнього фінансування підприємства (на суму не нарахованої амортизації, яка була б інвестована в необоротні активи).

Амортизаційні кошти - це досить значне і надійне джерело інвестицій, а також запорука стабільності галузі в умовах зниження державної підтримки. Наприклад, частка амортизаційних відрахувань у ВАТ „Городоцьке” Хмельницької області становить в загальній структурі собівартості 5,5 - 29,2 відсотка (табл. 1).

Таблиця 1.

Структура собівартості плодів та ягід у ВАТ „Городоцьке”, Хмельницької області, 2007р., %

В умовах формування ринкової економіки значно змінюються підходи до господарської і технологічної оцінки садівницької продукції. На перше місце виносяться показники конкурентоспроможності плодів і ягід, яка досягається, головним чином, через високу їх якість і низьку собівартість [4, С. 259]. Досвід останніх років показує, що собівартість виробництва плодів дещо вища за їх реалізаційну ціну (рис. 2). Тому, для виробника садівничої продукції систематичний збір обліково-аналітичної інформації про витрати підприємства та порівняння її із ціною на ринку є необхідною умовою ефективного управління конкурентоспроможністю галузі.

Введення в систему обліково-аналітичної інформації садівничих підприємств оцінки за справедливою вартістю не покращує фінансове становище підприємств, а лише ускладнює проведення економічного аналізу, розробку прогнозів зміни показників і обґрунтування напрямів розвитку виробництва. Поняття «собівартість» за П(С)БО 30 замінено на «витрати, пов’язані із біологічним перетворенням». Калькуляція виробничої собівартості здійснюється лише для потреби первісного визнання продукції садівництва, яке відображається в обліку у тому звітному періоді, у якому продукція відокремлена від біологічного активу.

 

Рисунок 2. Динаміка співвідношення собівартості основних видів продукції садівництва та ціни реалізації в господарствах «Хмельницьксадвинпрому» ( 2004 - 2007рр.)

Стосовно продукції садівництва вважаємо за необхідне уточнити місце її оприбуткування (рис. 3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3. Первісне визнання плодово-ягідної продукції з метою оприбуткування її за справедливою вартістю

     Продукція садівництва після її відокремлення від біологічного активу та первісного визнання перестає бути елементом біологічних активів і визнається як окремий актив. Дана продукція оцінюється за справедливою вартістю. Нагадаємо, що справедлива вартість - це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (МСФЗ 41) [5].

При оцінці продукції садівництва необхідно врахувати той факт, що не вся продукція реалізується на ринку, частина продукції реалізується за іншими каналами (табл.2), відповідно різною буде ціна реалізації.

Таблиця 2.

Структура реалізації продукції садівництва сільськогосподарськими підприємствами (% до загального обсягу реалізації)

Відповідно до вимоги П(С)БО 30, результатом первісного визнання продукції в садівництві є дохід або витрати від первісного визнання. Наприклад, в ВАТ «Городоцьке» Хмельницької області результатом такого нововведення є збільшення прибутку від первісного визнання плодово-ягідної продукції на 710 тис. грн., та збільшення витрат за рахунок сплати непрямих податків на 142 тис. грн. Дана вимога по своїй суті суперечить економічному змісту прибутку як економічної категорії [6, С. 21]. Такий фінансовий результат не покращить становища підприємств, проте, може завдати їм реальних збитків.

Процес формування і визначення суми витрат в обліку садівничого підприємства є одним із найскладніших серед усіх галузей народного господарства. Сезонний характер виробництва садівничої продукції зумовлює те, що час понесення витрат не збігається з часом надходження виручки від реалізації продукції, він може відбуватися протягом різних звітних періодів (фінансових років). Тому керівники садівничих підприємств потребують об’єктивної інформації, яку можна одержати завдяки плануванню діяльності, оперативному визначенню витрат, розробки детальних технологічних карт вирощування культур та отримання продукції, що підвищить ефективність управління діяльністю даних підприємств.

Висновки. Проаналізувавши особливості впливу обліково-аналітичної інформації на результативність управління садівництвом, можна зробити висновки:

§        в умовах інтеграції України в світовий економічний простір, обмежений рівень державної підтримки агропромислового сектору, у зв’язку із вступом її в СОТ, основним джерелом інвестицій є власні кошти, в першу чергу, амортизаційні відрахування;

§        побудова обліку та формування управлінської інформації в садівництві мають відповідати вимогам технологічного процесу вирощування та особливостям галузі;

§        розуміння значення біологічних активів в існуванні людства потребує розгляду біологічних активів садівництва не лише як економічної категорії, а як біологічного ресурсу, який в процесі росту та розвитку здатний давати екологічно чисту конкурентоспроможну продукцію.

 

Cписок використаних джерел

1.     Методичні рекомендації щодо обліково-фінансового та правового забезпечення закладання, догляду та списання багаторічних насаджень (за ред. В.М. Жука) // Облік і фінанси АПК, № 5. - 2006. - С. 6-31.

2.     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №30 „Біологічні активи”, затверджене наказом Міністерства Фінансів України від 18.11.2005 №790.

3.     Порецька Ірина. Біологізація! // Агроперспектива. - № 7. - 2007. - С. 54-57.

4.     Шестопаль О.М. Організаційно-економічні чинники адаптації садівництва до ринку // Садівництво. Вип.47. - 1998. - С. 257-260.

5.     Міжнародний стандарт фінансової звітності № 41 „Сільське господарство”. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.accountingreform.ru. 

6.     Герасимук І.В. П(С)БО 30 „Біологічні активи”: історичні, соціальні і економічні проблеми адаптації до вітчизняної облікової культури // Облік і фінанси АПК. - 2007. - № 11-12. - С. 18-21.