УДК 657.446:001.76

Л.С. ШАТКОВСЬКА,

канд. екон. наук, професор кафедри бухгалтерського обліку і аудиту

Національного аграрного університету

І.В. ГЕРАСИМУК,

науковий співробітник

М.П. ПАВЛЮКОВЕЦЬ,

економіст І категорії ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН

 

Верховна Рада 29 листопада 2005 р. конституційною більшістю подолала вето Президента, накладений на Закон України від18 жовтня 2005 р. № 2987-ІV “Про внесення змін до Закону України “Про податок на додану вартість” щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств”. Цим актом було продовжено на 2006 р. дію спеціальних режимів оподаткування м’ясо і молокопереробних підприємств та сільськогосподарських товаровиробників.

Проблема облікового забезпечення податкових розрахунків, зокрема і з ПДВ, досліджувалася М.Я. Дем’яненком, В.М. Жуком [1, с. 237-292], Ф.Ф. Бутинцем [2], П.М.Герасимом, Г.П. Журавлем, П.Я. Хоминим [3, 4], В.М. Пархоменком [5]та іншими.

Незважаючи на досить тривалий період застосування вищезазначених режимів оподаткування та наявності значної кількості присвячених цьому питанню публікацій у фахових і інформаційно-аналітичних  виданнях (“Вісник податкової служби України”, ”Бухгалтерський облік і аудит”, “Баланс-Агро”, “Податки та бухгалтерський облік”, Дебет-Кредит” та інші), практичній стороні проблеми приділялася недостатня увага. Тема організації податкового і бухгалтерського обліку майже не розглядалася .

Той факт, що така проблема у бухгалтерів-практиків, особливо у тих, які працюють у багатогалузевих аграрних підприємствах існує, засвідчують анкетування бухгалтерів сільськогосподарських підприємств Чернігівщини, а також останні публікації з цієї тематики [6]. Це стосується перш за все організації бухгалтерського і податкового обліку, а саме – в яких регістрах слід вести облік, які методичні прийоми застосовувати, який структурний підрозділ, фахівець відповідного профілю має цим займатися. Цей напрям досліджень є і залишиться актуальним, оскільки спеціальний режим оподаткування ПДВ після 2006 р. поширюватиметься не лише на господарську діяльність  в сільському господарстві, а і на діяльність у лісовому господарстві та рибальстві (ст. 8-1 Закону України “Про податок на додану вартість”).

На даний час основою для групування у податковому обліку операцій, пов’язаних з формуванням податкового кредиту та податкових зобов’язань з ПДВ, є податкова накладна, що виконує функцію первинного податкового і розрахункового документа. Реєстр отриманих та виданих податкових накладних є групувальним регістром податкового обліку, у якому відображаються податкові зобов’язання і податковий кредит. Поряд з цим, у бухгалтерському обліку застосовується свої первинні документи: рахунок-фактура, транспортна накладна, касовий ордер, а в Плані рахунків ПДВ з цих операцій відображуються  на кредиті і дебеті балансового рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами” (субрахунок 641 “Розрахунки за податками” доповнений субрахунками 643 “Податкові зобов’язання” та 644 “Податковий кредит”). Відповідно, журнал – ордер № 8 с.- г. та відомість до нього № 8а с. - г. є бухгалтерськими регістрами синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з ПДВ.

Однак, така система ведення обліку згрупованих записів з обліку ПДВ за спеціальними режимами, передбаченими для сільського господарства, не може обійтися без допоміжних (проміжних) регістрів. За даними складеного згідно із вимогами ДПА України Реєстру отриманих та виданих податкових накладних [7], бухгалтер підприємства не зможе без додаткових перегрупувань облікових записів і додаткових розрахунків заповнити, не одну, як у підприємств інших галузей, а дві чи три податкові декларації з ПДВ за звітний період.

В бухгалтерському обліку, відкривши до аналітичного рахунку 3-го порядку (наприклад 6412) “Розрахунки з ПДВ”, лише один аналітичний рахунок 4-го порядку (наприклад 64121) “Розрахунки з податку на додану вартість з виробництва та реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах”, як того вимагає п.15 “Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі” [8], не вдасться досягти достатньо глибокої деталізації обліку даних про операції з ПДВ, з наступним використанням накопиченої структурної інформації для складання спеціальної декларації передбаченої п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”. Та здійснення оперативного контролю за розрахунками з бюджетом.

З вищевикладеного витікає потреба в організації аналітичного бухгалтерського обліку на декількох рахунках 4-го і 5-го порядків, відкритих до синтетичного рахунку 64”Розрахунки за податками й платежами”, та узгодженого з ним окремого податкового обліку податкових зобов’язань й податкового кредиту щодо операцій, по яких застосовуються загальний й спеціальний режими обкладання ПДВ. Крім цього, в умовах все більш широкого застосування бухгалтерськими службами комп’ютерів, виникає необхідність ув’язати вирішення цієї облікової задачі з моделлю  аналітичного обліку, яка використовується у бухгалтерських програмах.

В опублікованій в № 12 журналу за 2005 р. статті І.Б. Садовської та І.І. Сардачук започатковано розв’язання даної проблеми в частині обґрунтування методики розподілу податкового кредиту між різними деклараціями з ПДВ та пропозицій щодо форм реєстрів, в яких його пропонується здійснювати.

В даній статті зроблена спроба викласти окремі результати дослідження вище перелічених проблемних питань з метою розроблення методичних рекомендацій з бухгалтерського і податкового обліку розрахунків сільськогосподарських підприємств з ПДВ.

На період дії пунктів пп. 6.2 ст. 6 та пп. 11.21 і 11.29 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” бухгалтерський облік розрахунків з ПДВ у сільськогосподарських підприємствах має суттєві особливості, оскільки підприємство залежно від видів діяльності зобов’язане надавати або одну з трьох нижченаведених, або дві, або усі три податкові декларації з ПДВ.

У першій (загальній) податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки платників податків з бюджетом, відображаються господарські операції стосовно продажу переробним підприємствам молока та м’яса у живій вазі, ставка податку – 0%, підакцизних товарів та з несільськогосподарських видів діяльності, що оподатковуються за ставкою 20%. Декларація подається за скороченою формою до досягнення обсягів реалізації, сума яких на даний час становить300 тис. грн. (Далі  - Декларація №1).

Друга (спеціальна) податкова декларація, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму, передбаченого п. 11. 29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, подається за скороченою формою, з відповідною відміткою “Х” у рядку 0133 “Спеціальний режим оподаткування сільськогосподарського товаровиробника (пункт 11.29 Закону)” (Далі – Декларація № 2).

Третя (спеціальна) податкова декларація, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до пільгового режиму, передбаченого п. 11. 21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, подається за скороченою формою з відповідною відміткою “Х” у рядку 0132 “Спеціальний режим оподаткування сільськогосподарського підприємства (пункт 11.21 Закону)” (Далі – Декларація № 3).

Виходячи з такої кількості податкових звітів (декларацій), ми рекомендуємо запровадити облік розрахунків по ПДВ не лише на рахунку 3-го порядку ( аналітичний рахунок 6412 “Розрахунки з ПДВ”), відкритого до рахунку 2-го порядку (субрахунок  641 “Розрахунки за податками”), а і на декількох рахунках 4-го порядку і 5-го порядку. Це дозволить з достатньою деталізацією забезпечити узагальнення інформації, необхідної для складання податкових декларацій та оперативного контролю розрахунків за цим податком. Крім цього, виходячи з вимог чинного законодавства, яке зобов’язує вести окремий податковий облік щодо операцій, по яких застосовуються загальний й спеціальний режими обкладання ПДВ, рекомендуємо запровадити допоміжні регістри податкового обліку за кожною з декларацій.

Чинні нормативні документи, які регламентують процедуру відкриття рахунків аналітичного обліку ПДВ, не містять повного їх переліку та методики розмежування на них ПДВ з придбання (податкового кредиту) товарів (послуг). Тому, виходячи з потреби розмежувати операції за ознаками кожного з двох можливих спеціальних та загального режиму оподаткування ПДВ, пропонуємо аналітичну інформацію, пов’язану з розрахунками ПДВ, групувати за наступними напрямками:

•          операції з виробництва та поставок (реалізації) молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, на якому мають облічуватись розрахунки з ПДВ за іншими операціями, ніж ті, що пов’язані з виробництвом  та реалізацією молока та м’яса в живій вазі власного виробництва переробним підприємствам;

•          операції з виробництва та поставок товарів (послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлених на давальницьких умовах із власновиробленої сільськогосподарської сировини;

•          операції з виробництва та поставок переробним підприємствам молока та м’яса у живій вазі за ставкою 0%, підакцизних товарів, покупної продукції та наданих послуг не пов’язаних із сільськогосподарським виробництвом.

В зв’язку з вищевикладеним пропонується наступний варіант Робочого плану рахунків (табл. 1 та 2).

Таблиця 1.

Робочий план рахунків сільськогосподарського підприємства по обліку розрахунків з бюджетом

Номери рахунків	Найменування рахунків	Номери субрахунків	Найменування субрахунків	Номери аналітичних рахунків	Найменування аналітичних рахунків
64	Розрахунки за податками й платежами	641	Розрахунки за податками	6411	Розрахунки по податку з доходів фізичних осіб
				6412	Розрахунки з податку на додану вартість
				6413	Розрахунки по фіксованому сільськогосподарському податку
				6414	Розрахунки з плати за торговий патент
				...	...
	...	...	...	...	...
		643	Податкові зобов’язання
		644	Податковий кредит

 

 

Таблиця 2.

Робочий план рахунків бухгалтерського обліку підприємства в розрізі аналітичних рахунків 4-го і 5-го порядків до рахунку  6412 “Розрахунки з ПДВ”

 

Процедура розмежування обліку операцій з поставок (продажу) товарів (послуг) між спеціальними податковими деклараціями і загальною податковою декларацією досить проста. Спочатку, після виписки рахунку-фактури та заповненні податкової накладної, на примірнику, який залишається у підприємстві проводиться запис: дебет рахунку 70 “Доходи від реалізації” (або 71,74), кредит субрахунку 641 “Розрахунки за податками й платежами” (належний аналітичний рахунок податкових зобов’язань з ПДВ).

На підставі вхідних податкових накладних (митних декларацій, квитків, чеків), сплачений (нарахований) ПДВ в ціні придбаних основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та інших товарів (послуг), відображується за дебетом (у кореспонденції з кредитом рахунків обліку поточних і довгострокових зобов’язань: рахунки 372, 63, 68 і 53) того аналітичного рахунку податкових зобов’язань з ПДВ, за кредитом якого відображується й ПДВ з поставок товарів (послуг), на виробництво яких були використані зазначені виробничі активи.

Після закінчення звітного (податкового) періоду податкові накладні (митні декларації) з реалізації товарів (послуг) групують згідно із відкритими аналітичними рахунками, а дані для заповнення розділу І “Податкові зобов’язання” з загального для підприємства Реєстру виданих податкових накладних, переносяться до окремих (допоміжних) реєстрів виданих накладних, що відкриваються за кожною з декларацій. Зазначений документ є регістром податкового обліку і одночасно слугує титульним аркушем пачки первинних податкових документів за звітний період до відповідного аналітичного рахунку. Для забезпечення юридичної сили і доказовості зазначений регістр повинен на початку мати обов’язкові реквізити підприємства, а в кінці підпис виконавця і головного бухгалтера.  Запропонована форма регістру наводиться в табл. 3

 

При наявності комп’ютерів реєстр складається у формі електронної таблиці Excel, яка дозволяє автоматизувати проведення необхідних обчислень підсумків гр. 7, 8, 9 та 10. Сума, зазначена в гр. 8 повинна бути рівною сумі обороту за звітний період по кредиту відповідного аналітичного рахунку 4-го порядку.

В аналогічному порядку групують податкові накладні (митні декларації) для заповнення розділу ІІ “Податковий кредит” кожної з декларацій, що складається підприємством. При цьому необхідно зважити на те, що при визначенні належних до сплати сум ПДВ за кожною з декларацій не завжди можна прямо співвіднести податковий кредит з податковими зобов’язаннями. На практиці доводиться мати справу з ситуаціями, коли придбані чи/або виготовлені активи використовуються у виробництві товарів (виконанні робіт), що оподатковуються, за різними режимами і, відповідно, відображаються у різних деклараціях.

Методика окремого податкового обліку зобов’язань та кредиту з ПДВ щодо операцій, по яких застосовуються загальний й спеціальні режими обкладання цим податком і між спеціальними деклараціями, на рівні єдиного нормативного документу не визначена. Окремі роз’яснення з цього приводу надаються ДПА України [9]. В основу методологічного аспекту цих роз’яснень покладена норма пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з цією нормою, основним методичним прийомом при розподілі між окремими деклараціями сум ПДВ, сплачених при придбанні основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та інших товарів (послуг), що одночасно використовуються у операціях, на які поширено та не поширено норми спеціальних режимів, є розподіл сум податкового кредиту між деклараціями відповідно до питомої ваги (частки) використання цих активів у таких операціях.

Вищезазначений методичний підхід у разі потреби необхідно застосовувати і при розмежуванні податкового кредиту між спеціальними деклараціями.

Однак на практиці  є операції, що потребують менш складних підходів до розподілу податкового кредиту. Так, наприклад, при поставках однієї і тієї самої власно виробленої продукції, частка використаних покупних активів у виробництві якої однакова (наприклад, м’яса живою вагою і молока на переробні підприємства і за іншими каналам реалізації), які стосовно покупця оподатковується за ставкою 0% або 20%, дотримання вимог пп. 7.4.3 приводить лише до необґрунтованого зростання працезатрат бухгалтерії. Вхідний ПДВ з товарів (робіт), що були придбані у звітному періоді для виробництва вищезазначеного виду тваринницької продукції, доцільніше розподіляти пропорційно до частки реалізованої за цей же період продукції, яка оподатковується за ставкою 0% і 20%, в загальній кількості її реалізації. Розраховану таким способом частку податкового кредиту, що припадає на продукцію, яка оподатковуються за ставкою 0%, включають у відповідну графу розділу ІІ “Податковий кредит” загальної декларації, за якою здійснюють розрахунки з бюджетом, а залишок – у відповідні графи розділу ІІ “Податковий кредит” третьої декларації за скороченою формою (спеціальний режим оподаткування за кодом 0132).

Вхідні податкові накладні (митні декларації) за цими операціями групуються і зшиваються в окрему пачку. Титульною сторінкою цієї пачки є реєстр первинних податкових документів, узагальнена форма якого наведена в табл.4.

 

Документально оформлений розрахунок розподілу податкового кредиту розміщується за титульною сторінкою. Розрахунок повинен містити обов’язкові реквізити визначені для первинного документу: назву підприємства; назву документу (Бухгалтерська довідка); дату і місце складання; зміст операції і її вимірник; посади, прізвища, підписи виконавця і особи, відповідальної за контроль [10]. В розрахунку вказується кореспонденція аналітичних рахунків, між якими перерозподіляється податковий кредит: кредит рахунку 641241 ― дебет рахунків 64121 та 64122.

В інших випадках розподіл вхідного ПДВ між деклараціями потребує визначення частки використання придбаних (виготовлених) активів в операціях продажу (поставки), що відображаються в різних деклараціях. Наприклад, підприємство придбає трактор чи вантажний автомобіль, який буде використовуватися у тваринництві, рослинництві, підсобному виробництві (транспортувати зерно з поля, корми на ферму, сільськогосподарську сировину на переробку, глину на цегельний завод, вироблену цеглу покупцю тощо). Логічно, що суми податкового кредиту з подібних придбань на протязі звітного періоду необхідно відображати на окремому аналітичному рахунку, а податкові накладні (митні декларації) групувати в окремій пачці з окремим реєстром. Після закінчення звітного періоду облічений таким чином податковий кредит необхідно розподілити між деклараціями звітного періоду на підставі окремого розрахунку (Бухгалтерської довідки).

В даному випадку об’єктом розподілу буде виступати податковий кредит, який не може бути віднесеним в повній сумі на дебет одного з трьох аналітичних рахунків (64121; 64122; 64123) по обліку розрахунків з ПДВ. За базу розподілу доцільно прийняти один з наступних показників використання придбаних активів у оподатковуваних за різними режимами операціях звітного періоду: амортизацію (для необоротних активів) або частку витрачання у різних видах діяльності (для оборотних активів). Щодо придбаних необоротних активах може виникнути проблема, оскільки ПДВ в ціні придбання (за умови оплати і наявності податкової накладної) включаються в податковий кредит звітного періоду, а витрати обліковуються на рахунку 15 “Капітальні інвестиції”, тобто об’єкт у звітному періоді не введено в експлуатацію. В цьому випадку доцільно використати інформацію про подібний об’єкт (у розумінні подібності функціонального призначення), який вже експлуатується у господарстві.

Обрані підприємством бази розподілу податкового кредиту з ПДВ по придбаних оборотних і необоротних активах відображаються в наказі про облікову політику.

На підставі оформленої у встановленому порядку Бухгалтерської довідки (розрахунку) суми податкового кредиту, які відображалися на дебеті аналітичного рахунку 641242 і розподіляються між субрахунками 64121, 64122, 64123, на яких відображується податковий кредит відповідної декларації. Для цього в розрахунку робиться контирувальний запис: дебет рахунків 64121, 64122, 64123 (вказуються суми)  — кредит рахунку 641242.

Різниця між ПДВ, отриманого підприємством від покупців, та ПДВ, сплаченого постачальникам (сума зазначена в рядку 23 Декларацій №№ 2, 3), перераховується підприємством з поточного на окремий банківський рахунок. В бухгалтерському обліку дана господарська операція відображується за дебетом рахунку 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті” і кредитом рахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”. Одночасно на таку саму суму дебетуються субрахунки 64122 та 64123 і кредитуються аналітичні рахунки синтетичного рахунку 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”. Отримані суми визнаються доходом в період їх витрачання. Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов’язаннями наступних податкових періодів.

Належна до перерахування сума ПДВ, визначена в загальній декларації (сума зазначена в рядку 27 Декларації № 1) у визначений термін сплачуються підприємством в бюджет. В бухгалтерському обліку дана операція відображується за дебетом аналітичного рахунку 64121 у кореспонденції з кредитом субрахунку 311.

Щоб мати аналітичну інформацію про стан розрахунків з бюджетом з ПДВ бухгалтер повинен бачити у відомості № 8а с.-г.  вхідне сальдо по кожному аналітичному рахунку 4-го порядку, обороти за  звітний період по кредиту і дебету цих рахунків і кінцеве сальдо. Але в формі відомості, що зараз використовується, місце для цієї інформації або не передбачено або не чітко визначено. 

Для того, щоб  інформація про формування аналітичних даних необхідних для проведення розрахунків з ПДВ могла в повному обсязі знайти відображення у регістрах бухгалтерського обліку, пропонуємо внести наступні зміни у форму відомості № 8а с.-г.

По – перше, в колонці “А” відомості для аналітичного обліку рахунків з ПДВ необхідно відвести не один, а чотири рядки (за кількістю необхідних аналітичних рахунків 4-го порядку). Крім цього необхідно відвести ще по одному рядку для податкових зобов’язань за субрахунком 643 та – податкового кредиту за субрахунком 644. 

По –  друге, в шапці відомості оборот по кредиту рахунку 64 доцільно: відображати у кореспонденції з конкретними рахунками на зразок відомості 3.6 аналітичного обліку розрахунків з бюджетом, яку використовують підприємства інших галузей народного господарства; передбачити окрему колонку для підсумкової суми кредитового обороту. Колонка де відображається дебетовий оборот має бути відокремлена від інших (а ще краще , щоб дебетовий оборот показати не однією сумою, а розгорнуто з кореспондуючими рахунками); доповнити форму відомості колонками вихідного сальдо.

Запропоновані зміни подані в табл. 5.

Проте, у великих сільськогосподарських підприємствах доводиться обробляти значні потоки інформації. Цей процес потребує автоматизації. Саме це стало причиною використання в обліку автоматизованих інформаційних систем (АІС).

Найбільш розповсюдженою в даний час (близько 700 тис. користувачів) є система програм “1С:Підприємство”, яка призначена для ведення автоматизованого комплексного обліку. В зв’язку з цим, розглянемо можливість реалізації запропонованої нами системи аналітичного обліку ПДВ у моделі, яка використовується у бухгалтерській програмі  “1С:Підприємство” Україна”.   

Зауважимо, що для ведення обліку сільськогосподарськими підприємствами необхідно використовувати спеціально розроблену для таких цілей конфігурацію. Така конфігурація відрізняється від типової тим, що  враховує специфіку аграрної галузі. Однак, перш ніж використовувати програму “1С:Підприємство”, пристосовану до обліку сільськогосподарського виробництва, її необхідно настроїти у відповідності до потреб конкретного підприємства: створити список констант, елементи довідників та  робочий план рахунків.

Ведення аналітичного обліку ПДВ у програмі “1С:Підприємство” для сільськогосподарських підприємств можливо організувати шляхом відкриттям  аналітичних рахунків до субрахунку із зазначенням їх у плану рахунків програми (для цього необхідно відкрити необхідну кількість аналітичних рахунків) або ж по субконто (аналітичних рахунках, на яких досягається необхідна деталізація об’єктів обліку відображених на субрахунках).

Розглянемо детальніше кожний із способів.

Для реалізації першого варіанту необхідно настроїти робочий план рахунків в частині обліку розрахунків з ПДВ.

План рахунків у програмі структурно відділений від довідників. Його можна викликати командою “План рахунків” з пункту “Операції” головного меню, або клацнувши на відповідній кнопці панелі інструментів. Після виклику плану рахунків на екрані з’явиться діалогове вікно, що містить перелік усіх рахунків, які використовують (рис. 1).

Рис. 1. План рахунків

 

Настройка і коригування плану рахунків можливе тільки з конфігуратора. Це зумовлене тим, що документи, а також спеціалізовані і регламентовані звіти в конфігурації налаштовані на певні властивості конкретних рахунків. Тому, модифікація їх користувачем потребуватиме суттєвих змін в алгоритмах автоматичного формування різноманітних звітів або ж призведе до некоректного опрацювання документів і формування помилкових звітів. Проте, окремі дії щодо модифікування плану рахунків, а саме: введення нових рахунків і додавання субрахунків до вже наявних, можна виконувати без виклику Конфігуратора.

Однією з специфічних властивостей плану рахунків є шаблон коду, який складається з символів “#” і “.”. Він схематично ілюструє структуру повного коду рахунка. Фактично, шаблон коду задає рівень порядку рахунків. Наприклад, символьний рядок виду ##.#.### означає, що синтетичний код рахунка може складатися максимум із двох символів. Код субрахунку (рахунки 2-го порядку) містить 1 символ, кількість символів у коді аналітичного рахунку рівна трьом. Ієрархія субрахунків і аналітичних рахунків будується системою “1С:Підприємство” автоматично, ґрунтуючись на заданому користувачем шаблоні рахунка.

У зв’язку з тим, що у базовій конфігурації шаблон плану рахунків не відповідає заданим нами вимогам ведення рахунків 4-го та 5-го порядку, і має вигляд #.#.##, його необхідно відредагувати. Відредагований шаблон матиме вигляд #.#.##.#.#.# (рис. 2).

Рис. 2. Редагування плану рахунків

Для використання другого варіанту також необхідно провести відповідні зміни у плані рахунків. Як видно з рис. 1 план рахунків містить колонки “Субконто 1” … “Субконто 3”, вони потрібні для відображення видів субконто.

Для вибору виду субконто необхідно виконати наступні дії: помістити курсор в один зі стовпчиків “Субконто” плану рахунків; натиснувши клавішу “Enter” перейти в режим редагування; у списку, що відкрився, з найменуваннями видів субконто вибрати пункт “Види платежів”.

Після цього необхідно відредагувати довідник, кожен запис якого відповідає певному субконто – елементу аналітичного обліку. Доступ до довідника можна отримати через головне меню – команда “Довідники” і там вибрати пункт “Види платежів”. Цей довідник призначений для аналітичного обліку платежів. У ньому необхідно створити групу де будуть зазначені аналітичні статті обліку ПДВ відповідно до запропонованої моделі (рис. 3).

Наступним кроком є редагування журналу типових операцій, який знаходиться у пункті “Операції” головного меню. У ньому необхідно створити операції, які залежно від свого змісту, будуть групувати суми ПДВ на відповідних аналітичних рахунках або відповідному субконто, в залежності від того, який варіант аналітичного обліку вибирає користувач. Це досягається шляхом присвоєнням операції проводок, в яких кореспондуючими виступають аналітичні рахунки або субконто призначені для обліку розрахунків з ПДВ. Їх користувач повинен створити сам, відповідно до виду своєї діяльності та операцій, що здійснюються. На рис.4 наводиться можливий приклад шаблону однієї з таких операцій з використанням аналітичних рахунків, а на рис. 5 - з використанням субконто. При цьому необхідно зазначити, що у вікні редагування шаблону реквізити як операції загалом, так і проводок використовують не для введення типової операції загалом, а для опису правил заповнення цих реквізитів.

Рис. 4. Створення шаблону типової операції з використанням аналітичних рахунків

 

Рис. 5. Створення шаблону типової операції з використанням субконто

При введенні господарських операцій в “Журналі операцій” доступ до списку типових проводок можна отримати через головне меню – команда “Дії” і там вибрати пункт “Копіювати типову”

Включення (чи відключення) аналітичного обліку по рахунку може виконуватися в будь-який момент експлуатації системи “1С:Підприємство”. Однак, фахівець, що створює потрібну конфігурацію системи, повинний врахувати наступне.

Якщо до субрахунку, по якому не вівся аналітичний облік, прикріплюється один чи декілька видів субконто (рахунки 3-го, 4-го і т. д. порядків), то всі проводки по цьому рахунку, що існують в інформаційній базі, при реструктуризації будуть віднесені на “порожнє” субконто

Навпаки, якщо в рахунка відключається ведення аналітичного обліку по субконто, то при реструктуризації інформаційної бази з усіх проводок по цьому рахунку будуть вилучені посилання на субконто.

Підсумовуючи вище сказане необхідно зазначити, що доклавши незначних зусиль для настройки програми “1С:Підприємство” можна значно полегшити ведення аналітичного обліку ПДВ та формування податкових звітів і бухгалтерської звітності.

Список використаної літератури

1.       Бухгалтерський облік на підприємствах АПК. Том ІІ. Посібник по застосуванню нормативно-методичних документів Мінагрополітики та ДПА України. / За ред. В.М. Пархоменка та В.М. Жука. - К.: ІАЕ, 2004. – 496 с.;

2.       Бутинець Ф.Ф., Шатило Н.В. Податковий облік в Україні: Навч. посібник. - Житомир: ЖІТІ, 1998. - 784 с.

3.       Герасим П.М., Журавель Г.П., Хомин П.Я. Податковий облік і звітність на підприємствах: Підручник. – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 448 с.;

4.       Хомин П.Я. Формування системи звітності сільськогосподарських підприємств та їх облікового забезпечення в ринкових умовах / Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук. – Тернопіль: ТАНГ. – 2004. – 402 с.;

5.       Пархоменко В. Бухгалтерський облік операцій з податку на додану вартість // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – № 2. – С. 19-22;

6.       Садовська І.Б., Сардачук І.І. Формування ефективної податкової політики в системі аграрного бізнесу – запорука розвитку і економічного росту сільськогосподарських підприємств // Облік і фінанси АПК  . – 2005. – № 12. – С. 19-22;

7.       Наказ Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 року № 244 “Про внесення змін до наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165”;

8.       Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. № 805 “Про затвердження “Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі”

9.       Лист ДПА України від 28.01.2003 р. № 1399/7/15-3317 “Особливості справляння ПДВ у сільському господарстві” // Вісник податкової служби. – 2005. – № 17-18. – С. 51-67;

10.   Лист Міністерства аграрної політики України від 19 січня 2004 р. № 37-27-12/455 “Про Методичні рекомендації по застосуванню форм документів первинного обліку на сільськогосподарських підприємствах”.