УДК 657: 338.43:635.21

К.О. Маліновська, асистент,

кафедра бухгалтерського обліку,

ДВНЗ „Державний агроекологічний університет”

 

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ У НАСІННЄВОМУ КАРТОПЛЯРСТВІ

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·       Проанализирована система документального оформления хозяйственных операций в семеноводстве отрасли картофелеводства.

·       Предложена методика совершенствования первичного учета операций по центрам ответственности и учету готовой продукции семенного картофеля.

Key issues that are examined:

·           A system of documentary registration of business transactions in a seed branch of potatoes growing is analyzed.

·         Methods of improvement of primary accounting of operations is proposed according to centers of responsibility and accounting of finished commodities in a seed branch of potatoes growing.

 

Постановка проблеми. В умовах ринкових відносин, коли діяльність сільськогосподарських підприємств підпорядкована інтересам його власників, бухгалтерський облік має велике значення, оскільки забезпечує можливість оперативного контролю за ходом виробничого процесу  та  одержання інформації для управління підприємством.

В сучасних умовах господарювання збільшується потреба в аналітичній інформації про собівартість продукції, витрати виробництва, їх взаємозв‘язок з обсягом виробництва, напрямами та резервами зниження цих витрат з метою ефективного контролю за формуванням  собівартості.

Велику роль при цьому відіграє первинна інформація, яка є не тільки основою для узагальнення даних, а й основним джерелом для аналізу витрат виробництва, визначення відхилень від запланованих норм.  Інформація про факти, операції, процеси, що здійснюються на підприємстві, фіксується у первинних документах, які є юридичною підставою для відображення здійсненої операції у відповідних регістрах бухгалтерського обліку. Значний внесок у розвиток  питань обліково-аналітичного забезпечення  внесли В.М.Жук [5], Н.Л.Жук [3], П.М.Гарасим, Г.П.Журавель,  Р.Ф.Бруханський,  П.Я.Хомин [1], В.Б.Моссаковський [4], В.М.Рожелюк [6], В.С.Уланчук [9] та інші. Однак, ряд проблем залишається невирішеними. Зокрема, це стосується порядку документування специфічних витрат та оприбуткування готової продукції, характерних для насіннєвих підприємств, а також документування операцій у виробничих підрозділах і  взаєморозрахунків між ними.

Метою дослідження є вивчення особливостей документального оформлення операцій, пов‘язаних з вирощуванням, оприбуткуванням та реалізацією насіннєвої картоплі,  а також пошук шляхів  його удосконалення.

Об‘єктом досліджень є господарські операції та процеси, пов‘язані з виробництвом насіннєвої картоплі,  та відображення їх  у  первинному обліку.

Методологічною основою досліджень є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ, процесів, наукові погляди вчених. При проведенні дослідження враховувались законодавчі та інші нормативні акти з питань документального оформлення господарських операцій.

Результати дослідження. Організацію первинного обліку необхідно здійснювати у поєднанні методологічних і організаційних аспектів в цілому по галузі, враховуючи специфічні особливості технології та організацію конкретного підприємства.

Однією з традиційних сільськогосподарських галузей на Поліссі вважається галузь картоплярства. Існують певні організаційні та технологічні особливості між продовольчим і насіннєвим картоплярством, які мають знайти відображення як в організації первинного обліку і контролі витрат на виробництво, так і в оприбуткуванні готової продукції.

Наразі методологія обліку витрат на виробництво визначається відповідно до ПСБО 16 „Витрати”, облік картоплі на стадії біологічних перетворень та облік готової продукції картоплярства - відповідно до ПСБО 30 „Біологічні активи”.

Але вказані стандарти недостатньо розкривають особливості обліку виробництва у галузі картоплярства, зокрема насіннєвого. Це стосується оцінки насіння картоплі, документування операцій з обліку витрат на виробництво, узагальнення даних з обліку витрат за окремими класами насіння та одержання готової продукції.

Специфіка насіннєвого картоплярства полягає в тому, що виробництву еліти картоплі передують стадії оздоровлення насіння картоплі та його розмноження. Це пов‘язано із понесенням специфічних витрат на діагностику, контроль за дотриманням сортової чистоти, черенкуванням, застосуванням методів прискореного розмноження у первинних ланках насінництва.

Технологія і організація виробничого процесу визначає центри виникнення витрат і центри відповідальності. По кожному центру виникнення витрат доцільно здійснювати контроль за понесеними витратами матеріальних цінностей, який можна виконувати за допомогою інформації первинних документів.

Роботи на стадії первинного насінництва характеризуються великим їх об‘ємом, що пов‘язано з ручною працею. В цьому випадку доцільно використовувати Наряд на відрядну роботу (ф. № 70а), Обліковий листок праці і виконаних робіт (ф. № 66). У нормативно-довідниковій літературі [7] передбачається застосування до конкретного виду ручних робіт певних розрядів та норм продуктивності, які необхідно враховувати при нарахуванні заробітної плати. Тому у первинних документах необхідно також зазначати і ці дані.

На механізованих роботах складають Обліковий лист тракториста-машиніста (ф. № 67-б) або Дорожній листок тракториста (ф. 68), в якому необхідно вказати вид роботи, норму виробітку, розцінку за одиницю роботи, а після її виконання – фактичний обсяг в натурі та в перерахунку на умовні еталонні гектари. Також у документах необхідно зазначити витрату палива, для чого необхідно врахувати склад агрегатів, групу поля і особливості виконання технологічної операції. При цьому слід керуватися відповідною нормативно-довідковою літературою [8].

Окремою статтею у галузі насіннєвого картоплярства є діагностичні витрати, пов‘язані із використанням різних методів діагностики на приховану вірусну інфекцію, приготуванням живильного середовища, стерилізацією паростків. Їх видачу відповідним виробничим підрозділам здійснюють за Накладною внутрішньогосподарського призначення (ф. № 87), для видачі цінностей декількох найменувань протягом місяця чи меншого строку можна використовувати Лімітно-забірні картки (ф. № М-8). За допомогою цього документа також необхідно відображати списання інших підручних матеріалів, необхідних для пакування, тестування, зберігання тощо.

Оскільки діагностування рослин на приховану вірусну інфекцію здійснюється як у первинних ланках (на стадіях добору та випробування клонів, або вирощування мерисистемного матеріалу) так і у розсадниках розмноження насіння (супереліти та еліти), тому у первинних документах необхідно зазначати відповідну ланку насінництва для відображення їх у складі витрат відповідного класу насіння.

Специфіка виробництва насіннєвої картоплі також полягає у проведенні на посівах усіх категорій видових і сортових прополювань, після закінчення яких складають Акт виконаних робіт. У вказаному акті обов‘язковими до заповнення є реквізити дати складання, номеру поля, попередника, сорту, категорії, площі посіву, назву виявлених домішок, а також зазначається, під наглядом та контролем якого спеціаліста було виконано роботу. Акт затверджує головний агроном господарства.

Одержання з виробництва продукції картоплярства оформляється у Щоденнику надходження сільськогосподарської продукції (ф. № 81). Однак цей документ не враховує особливостей насіннєвої продукції. Якщо насіннєва картопля призначається для реалізації, її піддають бульбовому аналізу, який має підтвердити відповідність одержаного насіння встановленим стандартам ДСТУ, про що складається Акт бульбового аналізу.

Якщо насіннєва картопля вирощується з метою її використання у власному виробництві, необхідно відразу здійснити її сортування з метою застосування відповідної оцінки. Таку картоплю доцільно поділити на 3 категорії: насіннєва фракція (вага 35-150 г), продовольча і фуражна фракція. Кількість одержаної продукції кожної з категорій необхідно відобразити у Щоденнику. Крім того, якщо підприємства вирощують насіння різних класів, доцільно у документі також вказувати ланку насінництва (табл.1).

Таблиця 1

З якої кількості гектарів одержано продукцію

______5______________________________________

 

 

Бригадир__Волощук П.І.__ Зав. складом___Коваленко Н.О.__ Лаборант__Зикова О.Р._

 

Після впровадження у дію ПСБО 30 „Біологічні активи” підприємства мають оцінювати одержану сільськогосподарську продукцію за справедливою вартістю, яка також має бути підтверджена відповідними первинними документами.

Підходи до визначення справедливої вартості можуть бути різними, але прийнята ринкова ціна готової продукції оформляється Актом визначення справедливої вартості біологічних активів та/або сільськогосподарської продукції [5].

Насіннєві підприємства, які одержали право на вирощування насіння і його реалізацію здійснюють відпуск сортового насіння за Товарно-транспортними накладними на відправку-прийняття овочів, фруктів, ягід (ф. №1сг (овочі)), до якого додається супровідний документ - Атестат на насіння (ф. № 216). До документів на реалізацію сортового репродукційного насіння, що відповідає вимогам посівного стандарту, додається Свідоцтво на насіння (ф. № 215), а до сортового насіння, що не відповідає вимогам посівного стандарту супровідним документом є Сортове свідоцтво (ф. № 213). Продукція вважається насіннєвою тільки у разі дотримання всіх вимог ДСТУ [2].

Аналітичний облік реалізованого насіння картоплі необхідно здійснювати у Журналі реалізації насіння, де зазначається кількість відпущеного насіння, назва сорту, генерації та номер атестату (свідоцтва) на нього, підпис представника, що купує насіння. Окремо мають зберігатися оригінали Атестатів або Свідоцтв на насіння з долученим до них сертифікатом або посвідченням про його якість, одержаних від державних насіннєвих інспекцій (Акти апробації сортових посівів та польових обстежень).

В умовах ринкових відносин, коли функціонують підприємства різних організаційно-правових форм господарювання, управління виробничою діяльністю все більше залежить від рівня інформаційного забезпечення його окремих підрозділів і служб.

Наразі, інформація, одержана за даними бухгалтерського обліку не завжди придатна для оперативного аналізу і контролю. Як показує практика, на підприємствах облік витрат і обчислення собівартості здійснюється в цілому по аналітичному рахунку „Картопля” без поділу витрат на виробництво продовольчої і насінницької продукції. Також не ведеться окремо облік витрат на виробництво насіннєвої продукції картоплярства у окремих класів насіння. Відсутність аналітичної інформації унеможливлює здійснення аналізу в розрізі статей та елементів витрат та можливість визначення собівартості продукції картоплярства за її призначенням і класами насіння. Внаслідок цього ставиться під сумнів достовірність обчисленої собівартості та ефективності виробництва.

Планування інформації про склад витрат та зіставлення із можливими цінами реалізації та можливостями збуту є основою для ефективного управління обсягом виробництва, асортиментом продукції, витратами виробництва. В зв‘язку із цим підвищується роль технологічних карт, на підставі яких є можливість спланувати витрати праці та матеріальні ресурси на певний обсяг виробництва продукції. Технологічна карта враховує можливості всіх центрів витрат, які мають відношення до виробництва. Саме у виробничих підрозділах здійснюється фіксація понесених витрат (МТП, діагностичні лабораторії, склади зберігання, рільничі бригади) і їх відображення у відповідних первинних документах.

Висновки. Специфічні особливості галузі насіннєвого картоплярства необхідно враховувати і при їх відображенні у первинних документах. Первинний облік витрат здійснюється у виробничих підрозділах підприємства, у зв‘язку із чим підвищується їх роль у контролі за споживанням виробничих ресурсів, а також виявлення відхилень від нормативів.

Підвищена потреба в інформації про стан виробництва, його ефективність вимагає покращення якості аналітичної інформації, яка у великій мірі залежить від центрів відповідальності. Одержана і згрупована ними первинна інформація надає можливість не тільки удосконалити систему управління витратами, а і здійснювати їх аналіз та контроль не тільки на рівні підприємства, а і виробничих підрозділів.

Подальші дослідження слід спрямувати на удосконалення зведеного обліку у насінництві, його уніфікації та відповідності до потреб управління.

Список використаних джерел

1.      Гарасим П.М., Журавель Г.П., Бруханський Р.Ф., Хомин П.Я. Первинний та аналітичний облік на підприємстві. Навчальний посібник. – Тернопіль. – 2005. – 464 с.

2.      ДСТУ 4013-2001. Сортові та посівні якості картоплі насінної. Технічні умови. – К.: Держстандарт України, 2001.

3.      Жук Н.Л. Первинний облік праці та її оплати на сільськогосподарських підприємствах // Облік і фінанси АПК. – 2005. - № 7. – С. 59-65.

4.      Мосаковський В.Б. Основні положення обліку витрат в сучасних умовах // Економічний довідник аграрника. В.І. Дробот, Г.І. Зуб, М.П. Кононенко та ін. / За ред. Ю.Я. Лузана, П.Т.Саблука. – К.: „Преса України”, 2003. – С. 570.

5.      Облік сільськогосподарської діяльності: Навчальний посібник / За ред. Жука В.М. – К.: Видавництво ТОВ „Юр-Агро-Веста”, 2007. – 368 с.

6.      Рожелюк В.М. Організаційні основи документування операцій та діловодства в підприємствах // Економіка АПК. – 2005. - № 9. – С. 87-93.

7.      Типові норми продуктивності на кінно-ручних роботах у рослинництві: економічні нормативи / В.В. Вітвицький, І.В. Лобастов, М.Ф. Кисляченко та ін. – К.: НДІ „Украгропромпродуктивність”, 2005. – 736с.

8.      Типові норми продуктивності і витрат палива на сівбі, садінні та догляді за посівами: економічні нормативи / В.В. Вітвицький, І.М. Демчик, В.С. Пивовар та ін. – К.: НДІ „Украгропромпродуктивність”, 2005. – 544 с.

9.      Уланчук В.С., Оляднічук Н.В. Удосконалення первинного обліку в аграрних підприємствах – вимога сьогодення // Облік і фінанси АПК. – 2006. - № 1. – С. 120-124.