УДК 657.338

Л.А. СУЛІМЕНКО, к.е.н., доц.,

Житомирський національний агроекологічний університет

 

Ю.П. ЗИМА, аспірант,

Житомирський національний агроекологічний університет

 

ПРОБЛЕМИ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ОБЛІКУ ДЕРЖАВНОГО ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ

 

Питання, які розглядаються:

·      Проаналізовано методику обліку державного цільового фінансування сільського господарства.

·      Обґрунтовано пропозиції з удосконалення регламентації бухгалтерського обліку державного цільового фінансування аграрного сектора.

Ключові слова: державне цільове фінансування, методичні рекомендації з обліку державного цільового фінансування, фінансова звітність

 

Вопросы, которые рассматриваются:

·      Проанализирована методика учета государственного целевого финансирования сельского хозяйства.

·      Обоснованы предложения по усовершенствованию регламентации бухгалтерского учета государственного целевого финансирования аграрного сектора.

Ключевые слова: государственное целевое финансирование, методические рекомендации по учету государственного целевого финансирования, финансовая отчетность

 

Issues that are examined:

·      The method of account of the state having a special purpose financing of agriculture is analysed. 

·      Suggestion on the improvement of regulation of record-keeping of the state having a special purpose financing of agrarian sector are grounded.

Keywords: state targeted funding, metodical recommendation of accounting of state targeted funding, financial reporting.

 

Постановка проблеми. В умовах фінансової кризи, коли кредитні ресурси стають менш доступними, особливу роль відіграє бюджетна підтримка галузей економіки. Державне фінансування сільського господарства є головним інструментом розвитку виробництва. Однак, зростання обсягів бюджетних видатків за програмами підтримки АПК не супроводжується суттєвим зростанням виробництва, що вимагає особливої уваги до питань обліку та контролю коштів державного фінансування.  

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам державного фінансування АПК  були присвячені дослідження таких науковців як: П.І. Гайдуцький, В.П. Галушко, С.І. Зоря, Б.І. Пасхавер, Д.В. Полозенко, В.В. Юрчишин  та інші. Проте, слід визнати, що недостатньо досліджені  проблеми нормативного регулювання обліку і контролю державного фінасування сільськогосподарських підприємств.

Мета дослідження – розробити пропозиції щодо удосконалення нормативного забезпечення обліку державного цільового фінансування.

Виклад основного матеріалу. Методологічні засади відображення в обліку державного фінансування сільськогосподарських підприємств визначає П(С)БО 15 “Дохід”, зокрема пп. 16-19. У стандарті застосовується поняття “цільове фінансування”[5]. Однак, в ньому відсутнє визначення цільового фінансування як об’єкту обліку. Вивчення наукових праць з бухгалтерського обліку, дозволяє стверджувати, що цільове фінансування – це грошові кошти, що передані підприємству на умовах безоплатності, цільового використання, безповоротності та є окремим особливим видом доходу підприємства. Основні риси державного фінансування: 1) підприємство несе зобов’язання щодо виконання умов надання цільового фінансування; 2) кошти цільового фінансування використовуються на поточні витрати та капітальні вкладення; 3) підприємство не несе витрат по його отриманню. Дослідженням встановлено, що недостатньо вивчені теоретичні аспекти цільового фінансування: класифікація фінансування, умови надання та повернення фінансування.  Для регламентації обліку державної підтримки в Росії та Білорусі застосовують окремі нормативні документи, в яких зазначені умови надання, отримання і повернення державного фінансування, а також порядок обліку на рахунках та відображення у звітності (табл.1.).

У міжнародному обліку державна допомога регламентується Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку (далі - МСБО) 20 “Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу”. МСБО 20 визначає державну допомогу як захід уряду, розроблений для надання економічних пільг, визначених конкретно для одного суб’єкта господарювання або групи суб’єктів господарювання, які відповідають певним якісним критеріям [4] .

Для означення  державної підтримки у формі надання прямого фінансування використовується поняття “державного гранту”.

Таблиця 1

Регламентація обліку державного фінансування  юридичних осіб в Україні, Росії, Білорусі

 

Джерело: розроблено автором.

Державні гранти за МСБО  –  це допомога держави у формі передачі ресурсів суб’єктові господарювання в обмін на минуле або майбутнє дотримання певних умов, які пов’язані з основною діяльністю суб’єкта господарювання. Вони не поширюються на такі форми державної допомоги, які не можуть мати достовірно визначеної вартості, а також на операції з державою, які не можна відрізнити від звичайних торговельних операцій суб’єкта господарювання [4].

Таким чином, досвід регламентації обліку державної фінансової підтримки в розглянутих країнах та міжнародному обліку, вказує на необхідність вдосконалення нормативного забезпечення обліку бюджетної підтримки в Україні, зокрема, на розробку та затвердження методичних рекомендацій, які б розкривали питання, пов’язані з обліком та контролем державного фінансування (цільового фінансування, державної допомоги) на сільськогосподарських підприємствах.

У методичних рекомендаціях з обліку державного цільового фінансування слід передбачити такі розділи: “Загальні положення”, “Облік фінансування”, “Відображення у звітності” (рис 1.).

Джерело: розроблено автором

 

У розділі “Загальні положення” розкривається зміст господарської діяльності підприємства, на які поширюється  та не поширюється дія даного документу.

У методичних рекомендаціях варто зазначити наступне:

         порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій, що пов’язані з отриманням та використанням державного фінансування (цільового фінансування, державної допомоги), яке надається суб’єктам підприємницької діяльності, що зареєстровані у відповідності до чинного законодавства;

- документ стосується лише прямого бюджетного фінансування, наданого у вигляді коштів чи інших активів і не поширюється на економічні вигоди, які підприємство отримує від державного регулювання цін та тарифів, податкових пільг, кредитів тощо.

У розділі “Загальні положення” дається визначення основним термінам та класифікація видів фінансування.

 У розділі “Облік цільового фінансування” розкривається порядок обліку фінансування:

- умови і порядок повернення отриманого фінансування;

- порядок відображення на рахунках обліку отримання і використання бюджетних коштів.

У розділі “Відображення у звітності”, наводиться порядок розкриття інформації у бухгалтерській звітності. Звітність є заключним і найважливішим етапом бухгалтерського обліку коштів цільового фінансування. На підставі даних звітності формується інформація про процес державної підтримки галузі та приймаються управлінські рішення.  Саме тому, питання удосконалення звітності потребують особливої уваги. Порядок відображення цільового фінансування у Балансі підприємства регламентується П(С)БО № 2 “Баланс”.  Зокрема, п.45 положення визначено, що у складі забезпечень наступних витрат та платежів відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі, величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел. Цільове фінансування відображається у рядку 420 Балансу у розділі пасиву  “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”.

Визначимо, як відображається цільове фінансування у Звіті про фінансові результати, який затверджено П(С)БО № 3 “Звіт про фінансові результати”. Використані на поточні витрати кошти бюджетної підтримки відображатимуться у рядку 060 форми 2 “Звіт про фінансові результати”. Капітальне інвестування за рахунок бюджетних коштів відображатиметься у рядку 130 ф.2. “ Інші доходи”. Розкриття інформації про цільове фінансування у  Звіті про рух грошових коштів та у Звіті про власний капітал відсутнє.

Таким чином, у порядку відображення коштів цільового фінансування у фінансовій звітності можна виділити такі недоліки: 1) інформація про цільове фінансування, як джерело формування власного капіталу підприємства, не розкривається у достатній мірі в існуючих формах звітності; 2) зовнішнім користувачам за даними діючих форм звітності неможливо провести об’єктивний  аналіз наявності та використання коштів цільового фінансування.

На нашу думку, для деталізації звітної інформації щодо обсягів отримання  та напрямів використання коштів державного цільового фінансування доцільно запровадити форму звітності “Звіт про використання коштів державного цільового фінансування”.

Висновки.  Одним з основних напрямів вдосконалення регламентації обліку державного цільового фінансування є розробка окремого нормативного документу, який врегулював би методичні засади обліку, отримання та використання коштів цільового фінансування, а також відображення його на рахунках обліку та у звітності.

Перспективою подальших досліджень є вдосконалення теоретичних аспектів обліку цільового фінансування, зокрема розробка його науково-обгрунтованої класифікації.

 

Список використаних джерел

1. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року. — К.: Атіка, 2001. — 80 с.

2. Жук В.М. Реформування бухгалтерського обліку та звітності: стан та перспективи / В.М. Жук // Облік і фінанси АПК. — 2005. — № 3. — С 4-13.

3. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 20 “Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/publish/article

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід” / Наказ Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://proaudit.com.ua/buh/standart/p-s-bo-15-dox-d.html