УДК 657: 471.631.162
Т.Г. Китайчук, ст. викладач,
кафедра організації обліку та звітності,
Вінницький національний аграрний університет
ПРОБЛЕМИ СИНТЕТИЧНОГО ТА АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ ЗАПАСІВ В АГРАРНИХ ФОРМУВАННЯХ
Питання, які розглядаються:
· Розглянуто проблеми синтетичного та аналітичного обліку запасів у сільськогосподарських підприємствах.
· Викладено основні особливості відображення в обліку сільськогосподарських підприємств запасів, розглянуто взаємозв'язок синтетичного й аналітичного обліку щодо рахунків 20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 25 "Напівфабрикати", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 28 "Товари".
Ключові слова: запаси, бухгалтерський облік, синтетичний облік.
Вопросы, которые рассматриваются:
· Рассмотрены проблемы синтетического и аналитического учета запасов в сельскохозяйственных предприятиях.
· Изложены основные особенности отображения в учете сельскохозяйственных предприятий запасов, рассмотрена взаимосвязь синтетического и аналитического учета относительно счетов 20 "Производственные запаси", 22 "Малоценные и быстроизнашивающиеся предметы", 25 "Полуфабрикаты", 26 "Готовая продукция", 27 "Продукция сельскохозяйственного производства", 28 "Товары".
Ключевые слова: запасы, бухгалтерский учет, синтетический учет.
Issues that are examined:
· The problems of synthetic and analytical accounting reserves in the agricultural enterprises.
· The basic features of the map to integrate agricultural enterprises stocks, the relationship of synthetic and analytical accounting regarding accounts 20, "Productive reserves", 22 "Low value items", 25 "Semi-finished goods", 26 "Finished products", 27 "Agricultural production" and 28 "Goods".
Keywords: reserves, accounting, synthetic accounting.
Постановка проблеми. Запаси є вагомою частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності; при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та при висвітленні інформації про його фінансовий стан. Це в свою чергу вимагає повної, достовірної та своєчасної інформації про наявність та рух активів підприємства, яку може надати бухгалтерський облік, який в даному випадку слід розглядати як елемент господарської інформаційної системи, яка генерує та інтерпретує всю базу інформаційного потоку, надану різними ринковими системами для ефективного управління.
Ефективне управління активами підприємства вимагає підпорядкування їх загальній меті ефективності. Це передбачає існування тісного взаємозв`язку між частковими і узагальнюючими показниками виробничих запасів, поточних біологічних активів, готової продукції, незавершеного виробництва. Тому синтетичне і аналітичне групування інформації має відбуватися саме за цими ознаками.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню окремих проблем організації і ведення бухгалтерського обліку матеріальних запасів присвячують свої праці вітчизняні та зарубіжні вчені. На недосконалість нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку взагалі, та організації синтетичного і аналітичного обліку ТМЦ в частині запасів зокрема, вказують у своїх дослідженнях Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф, Дем’яненко М.Я., Жук В.М., Кужельний М.В., Сайко О.В., Тітаренко Г.Б. та інші. На сьогодні відсутні публікації, присвячені висвітленню галузевих особливостей синтетичного та аналітичного обліку сільськогосподарського виробництва.
Метою статті є дослідження проблем синтетичного та аналітичного обліку запасів та розробка науково-обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення методики їх синтетичного обліку на сільськогосподарських підприємствах.
Виклад основного матеріалу. Як свідчить досвід окремих господарств Вінницької області, синтетичне і аналітичне групування інформації про стан та рух запасів на рахунках бухгалтерського обліку ґрунтується на методичному забезпеченні даного процесу, але має свої особливості у кожному конкретному господарстві.
Структура інформаційної системи сільськогосподарських підприємств щодо стану запасів передбачає розподіл аналітичних функцій та добору інформації за ними між виконавцями (комірниками, керівниками підрозділів, бухгалтерією). Оптимально сформована інформаційна система дозволяє скоротити потік інформації, зосередити увагу управлінського персоналу на ключових моментах діяльності.
Затвердження ряду нормативно-правових актів дозволили вирішити ряд питань облікового характеру щодо запасів в сільськогосподарських підприємствах.
Різноманітність асортименту сільськогосподарської продукції передбачає використання значної кількості товарно-матеріальних цінностей, а це в свою чергу, ускладнює їх облік та потребує підвищеної відповідальності за його організацію. Особливості запасів аграрних формувань потребують необхідності обліковувати їх не тільки за фактичною кількістю, а й за додатковими обліковими показниками: вологістю, вмістом клейковини, жирності та іншими характеристиками, встановленими державними стандартами та положеннями.
Аналітичний облік запасів починається на складах. На більшості досліджених сільськогосподарських підприємствах складський облік ведеться як окрема ланка обліку. Для обробки облікової документації застосовують типові форми первинних та зведених документів, у межах яких виконуються всі операції з обліку руху матеріальних цінностей. Кожен документ має необхідну кількість показників для потреб управління. Зведена обліково-економічна інформація формується на підставі вхідних даних. Вся інформація формується за будь-який визначений потребами управління період, але найчастіше, за місяць. Дані про запаси формуються за окремими групами рахунків, субрахунків, де зазначають використання цінностей у виробництві за нормами та відхилення від норм.
Велика кількість типових форм первинної та зведеної документації з обліку запасів була затверджена ще у 70-х роках минулого століття. Сьогодні такі документи не можуть задовольнити інформаційні потреби користувачів.
Аналітичний облік є логічним продовженням складського обліку і залежить від умов організації другого. Якщо вести складський облік з порушенням встановлених вимог, то ускладнюється процес бухгалтерської обробки документів. Це в свою чергу не дає можливості отримати повну, неупереджену, своєчасну інформацію про витрачання матеріалів на виробництво.
Для накопичення інформації про оборотні матеріальні цінності та відображення їх стану та руху Планом рахунків передбачено клас рахунків 2 «Запаси».
Наказом Міністерства аграрної політики України №390 від 4.06.2009 року затверджено Методичні рекомендації щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств. Отже, нормативно врегульовано, що дані про наявність і рух матеріальних цінностей в грошовому виразі за місцями зберігання (матеріально-відповідальними особами) узагальнюються за місяць в розрізі синтетичних рахунків (субрахунків) в Журналі-ордері 5 А с.-г., який об'єднано з відомістю. Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням матеріальних цінностей, визначаються на підставі Журналів-ордерів 3 В с.-г., 3Г с.-г. (на суму витрат, пов'язаних з доставкою силами постачальників та інших організацій); 3 А с.-г. (на суму витрат по службових відрядженнях, пов'язаних з придбанням матеріалів тощо); 5 В с.-г. (на суму витрат допоміжних виробництв, пов'язаних з доставкою); 5 Б с.-г. (на суму заробітної плати нарахованої за навантаження та розвантаження цінностей, які надходять від постачальників). Розподіл транспортно-заготівельних витрат обирається підприємством за наступними варіантами: шляхом прямого списання транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості одиниці запасів, які придбані; за середнім відсотком. Кредитові обороти по синтетичних рахунках (субрахунках) по обліку виробничих запасів, МШП, готової продукції та товарів з Журналу-ордеру 5 А с.-г. переносять в Головну книгу.
Згідно п. 5.1.6. методичних рекомендацій №390, аналітичний облік матеріальних цінностей у бухгалтерії підприємства ведуть у сальдових відомостях на підставі перевірених та протаксованих Звітів про рух матеріальних цінностей. Підсумки залишків по синтетичних рахунках (субрахунках) сальдової відомості звіряють з даними про залишки матеріальних цінностей, відображених в Журналі-ордері 5 А с.-г. та відомості (дебет рахунків) в розрізі матеріально-відповідальних осіб.
Вважаємо, за доцільне доповнити методичні рекомендації №390 схемами облікових записів по обліку усіх об’єктів та схемами звірки записів до усіх рекомендованих журналів-ордерів.
На рис. 1 наведемо схему запису в регістри по обліку виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, готової продукції та товарів.
Рис. 1. Схема запису в регістрах по обліку виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, готової продукції та товарів
Схема звірки записів в Журналі-ордері 5 А с.-г. та відомості по рахунках: 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 25 «Напівфабрикати», 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 28 «Товари» представлена на рис. 2.
Рис. 2. Схема звірки записів в Журналі-ордері 5 А с.-г. по кредиту та дебету рахунків 20, 22, 25, 26, 27, 28
Необхідно також зазначити, що згадані методичні рекомендації не є нормативно-правовим актом загальнообов’язкового характеру, у зв’язку з чим учасники правовідносин можуть діяти на власний розсуд щодо застосування та тлумачення змісту такої методики. Ми вважаємо, що це є проблемою, адже для бухгалтера проблема креативного вибору в методиці обліку є досить болючою.
Запропонована нова структура журнально-ордерної форми обліку передбачає відображення господарських фактів в обліку такому порядку, який полегшить здійснення аналізу та складання періодичної і річної бухгалтерської звітності.
Погоджуємось з дослідниками, зокрема Оляднічук Н.В., які вважають доцільним нумерувати Журнали-ордери і Відомості до них відповідно до класифікації рахунків, передбаченої Планом рахунків, що значно спростило б організацію обліку за ними.
Висновки. Ефективне управління запасами вимагає повної, достовірної та своєчасної інформації про їх наявність та рух, яку може надати бухгалтерський облік.
Сьогодні нормативно врегульовано методичними рекомендаціями №390 те, що дані про наявність і рух матеріальних цінностей в грошовому виразі за місцями зберігання (матеріально-відповідальними особами) узагальнюються за місяць в розрізі синтетичних рахунків (субрахунків) в Журналі-ордері 5 А с.-г., який об'єднано з відомістю.
Схема звірки записів в Журналі-ордері 5 А с.-г. та відомості по рахунках: 20, 22, 25, 26, 27, 28 та схема запису в регістри по обліку виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, готової продукції та товарів сприятимуть покращенню якості та інформативності обліку запасів.
Список використаних джерел
1. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 року № 2. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uazakon.com/document/fpart03/idx03865.htm
2. Методичні рекомендації щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 04.06.2009 року № 390.
3. Оляднічук Н.В. Удосконалення облікових реєстрів – вимога сьогодення / Оляднічук Н.В. // Актуальні питання сучасної економіки: Матеріали І Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції 20-22 січня 2010 року. Частина ІІІ. Розділ 3. Актуальні питання становлення бухгалтерського обліку в Україні. Джерело доступу: http://udau.edu.ua/library.php?pid=938
4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://buhpro.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=48&Itemid=58
5. Типові форми первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів, затверджені наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 року № 193 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0193202-96