Н.М. Журба

Доцент кафедри „Обліку і аудиту”

Східноєвропейського університету

економіки і менеджменту

м. Черкаси

Ключові питання, що розглядаються:

·          Проведен анализ состояния основных фондов по Черкасской области

·          Раскрыто социально-экономическое содержание и особенности обновления основных фондов, их структура и эффективность использования

·          Рассмотрены особенности привлечения инвестиций в ЖКХ

Key issues are examined:

·          The analysis of the capital assets of the Cherkasy region is conducted

·          Socio-economic maintenance and features of reconstruction, structure of capital assets and efficiency of their use is opened

·          Attracting of investments to housing and communal services is considered

 

Постановка проблеми. Нерозвиненість внутрішнього ринку, наявність великого тіньового сектору, відсутність фондового ринку та інвестицій залишаються основними економічними проблемами системи ЖКГ. Основною причиною існування тіньового сектору є спотворена система оподаткування; відсутність фондового ринку, пов'язана з недовірою до фінансових інструментів, корпоративного управління, де значну роль відіграють питання достовірності бухгалтерського обліку, фінансової звітності.

Положення справ в ЖКГ супроводжується великою зношеністю систем, численними аваріями, значними обсягами кредиторської і дебіторської заборгованості, Добре відомо, що в багатьох українських регіонах громадянам не по кишені оплачувати навіть комунальні платежі.

Для модернізації ЖКГ необхідно привертати інвесторів, зацікавлених в отриманні прибутку в цій сфері діяльності. На сьогоднішній день такої зацікавленості немає і ця сфера продовжує працювати собі в збиток. Низький рівень підготовки більшості кадрів для роботи в умовах цивілізованого і конкурентного ринку. В цілому низькими темпами упроваджуються нові управлінські технології.

Принцип тарифного регулювання в ЖКГ не направлений на поліпшення економічного стану житлово-комунальних підприємств та основних фондів, сьогодні галузь знаходиться в кризі.

Затвердження граничних рівнів тарифу в регіоні здійснюється на основі так званого методу індексації витрат базового періоду, коли торішні показники просто індексуються на рівень інфляції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Подальше вдосконалення житлово - комунального обслуговування пов’язане з більш раціональним використанням наявних ресурсів, особливо в умовах кризової ситуації, погіршенням забезпечення енергоносіями та використанням нетрадиційних джерел. Щоб подолати цей недолік, потрібна система комплексних заходів, спрямованих на виховання у жителів почуття бережливості, забезпечення нового житла ( кожної квартири) необхідною кількістю лічильників. Суттєвим резервом економії ресурсів є впровадження наукової організації праці на кожному робочому місці, механізація трудомістких процесів у комунальному обслуговуванні. Адже тут залишається високою частка ручної праці. [9].

Мета статті полягає в аналізі стану інвестиційної сфери в ЖКГ, розгляду комплексу питань, які пов’язані з підвищенням інвестиційної активності і внесення пропозицій по покрашенню інвестиційного клімату в галузі.

Постановка завдання. Акцентування уваги на необхідності обґрунтування та удосконалення підходів у вирішенні проблеми припинення процесу занепаду основних фондів та покращення економічного стану в ЖКГ. Одним з реальних шляхів виходу з кризи можуть стати приватно-державні партнерства, в рамках яких можливо привернути інвестиції і високі технології в цей депресивний сектор економіки.

Виклад основного матеріалу. Вартість основних засобів підприємств, установ та організацій області по первісній (переоціненій) вартості станом на кінець 2003 року (включаючи основні засоби підприємств та організацій, що обліковуються централізовано Держкомстатом України) становила 22395,1 млн. грн., при цьому обсяги переоцінки основних засобів за 2003р. склали 267,4 млн. грн., або 1,2% їх загальної вартості табл. 1.

Основні засоби за видами економічної діяльності розподілилися наступним чином: операції з нерухомістю, передача в оренду та послуги юридичним особам займають 17,7% або 3969,3 млн. грн., транспорт та зв'язок 16,7% або 3741,1 млн. грн. Заклади освіти та установи державного управління мають на своєму балансі відповідно 4,1% (917,3 млн. грн.) та 3,4 % (765,6 млн. грн.) основних засобів області. Решта основних засобів (11,9%) зосереджена в інших видах діяльності.

 

 

Таблиця 1.

Показники по галузі "Житлово - комунальне господарство" Черкаської області:

Діаграма 1. Структура основних засобів за видами економічної діяльності у 2003 році

У 2003 році, в порівнянні з попередніми роками, майже не змінилась структура основних засобів за формами власності табл.2.

 

Таблиця 2.

Структура основних засобів за формами власності по Черкаській області (%)

 

 

Більшість (46,5%) основних засобів підприємств колективної форми власності знаходиться на балансі промислових підприємств, комунальної власності - 52,4% на балансі організацій, які займаються операціями з нерухомістю,  передачею в оренду та надають послуги юридичним особам, державної - 52,2% на балансі підприємств транспорту та зв'язку.

За класифікаційними групами бухгалтерського обліку структура основних засобів у 2003р. характеризувалась такими даними: 73,7% вартості становлять будинки, споруди та передавальні пристрої, 15,6% - машини та обладнання, 4,2% - транспортні засоби, 1,4% - інструменти, прилади, інвентар, 0,5% - земельні ділянки, 0,5% - робоча і продуктивна худоба, 0,1% - багаторічні насадження, 4% - інші основні засоби та необоротні матеріальні активи і за 2000-2003р.р. змін практично не зазнала.

Наявні основні засоби підприємств та організацій різних форм власності за класифікаційними групами розподіляються так діаграма 2.

 

Діаграма 2. Розподіл основних засобів за класифікаційними групами бухгалтерського обліку за формами власності у 2003 році.

Коефіцієнт оновлення основних засобів області у 2003р. становив 4,1%. За видами економічної діяльності він коливався в межах від 0,9% (колективні, громадські та особисті послуги) до 14,2% (фінансова діяльність) діаграма 3.

 

Діаграма 3. Коефіцієнти оновлення та ліквідації основних засобів

 

Повільно оновлювалися основні засоби на підприємствах в оренді власної та державної нерухомості невиробничого призначення (по 1,3%).

За класифікаційними групами бухгалтерського обліку левова частка (63,4%) придбаних нових основних засобів - машини та обладнання.

На стан основних засобів впливає не тільки інтенсивність оновлення, а й процес ліквідації матеріальних активів. У 2003р. ліквідація основних засобів відбувалася у незначних розмірах - від 0,2% (оренда власної та державної нерухомості невиробничого призначення - в основному це житловий фонд).

Оновлення основних засобів значною мірою залежить від інвестицій, що спрямовуються на капітальне будівництво і придбання машин та обладнання. У 2003р. інвестиції в основний капітал становили 966,9 млн. грн., а витрати на капітальний ремонт - 145,3 млн. грн.

 

Таблиця 3.

Індекси інвестицій в основний капітал та коефіцієнти оновлення основних засобів по Черкаській області

 

 

За останні роки основним джерелом інвестицій в основний капітал залишаються власні кошти підприємств та організацій. У 2003р. за їх рахунок освоєно 66,4% усіх вкладень в економіку області.

Показники по галузі ЖКГ Черкаської області в частині прямих інвестицій збільшилися за рахунок:

1.      Отримання спеціалізованими експлуатаційними підприємствами об’єктів енергопостачання, газо – і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж – відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади;

2.      Отримання підприємствами комунальної власності об’єктів соціальної інфраструктури, які раніше знаходилися на балансі інших підприємств та утримувалися за їх рахунок.

Сума нарахованої за 2003р. амортизації (зносу) становить 14,1% або 132,1 млн. грн. - у передачі в оренду власної та державної нерухомості невиробничого призначення (житлове господарство).

Досить високий ступінь зносу основних засобів за видом економічної діяльності - оренда власної та державної нерухомості невиробничого призначення - 32,9%.

У 2003р. житловий фонд області зріс порівняно з 2000р. лише на 0,4% і становив 33747 тис. кв. м. Питома вага площі старих та аварійних будинків у житловому фонді протягом чотирьох останніх років знаходиться в межах 0,4% і у 2003р. становила 151 тис. кв. м. Слід зазначити, що обсяги щорічного введення в експлуатацію житла не перевищують площу старих та аварійних будинків. Так у 2003р. забудовниками усіх форм власності введено в експлуатацію 146,2 тис. кв. м загальної площі житла, з якої 98,9 тис. кв. м - індивідуальними забудовниками.

Аналіз статистичних показників основних засобів по ЖКГ за останні роки свідчить, що практично не спостерігалася позитивна тенденція в оновленні основних засобів та уповільненні процесу їх старіння.

На житлово–комунальні послуги проводиться державне регулювання цін/тарифів, яке базується на таких основних принципах: доступності послуг; нормативному регулюванні надання послуг; відповідності тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат; відкритості, доступності та прозорості цін для споживачів;відповідності оплати послуг їх наявності, кількості та якості; відповідальність виконавців за порушення вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил; гарантії соціального захисту населення при оплаті за послуги.Найбільшу тривогу жителів викликає безперервне підвищення вартості платних послуг, так як підприємства ЖКГ нездатні реально забезпечити перелік послуг, які включає в себе передбачений тариф. Надано платних послуг населенню по Черкаській області в 2003 р. - 304,3 млн. грн., а в 2000р. – 133.4 млн. грн., на 170.9 млн. грн. спостерігається збільшення в основному за рахунок підвищення тарифів. Сьогоднішнє тарифне беззаконня не має до комунальної реформи рівно ніякого відношення. Більшість керівників галузі розуміють комунальну реформу як нескінченне підвищення тарифів для населення.

Формуванню ринкових відносин в ЖКГ заважають системні проблеми: неефективна тарифна політика, монополія місцевої влади на управління, формування попиту і пропозиції в ЖКГ через затвердження нормативів споживання, цін і тарифів на послуги, переліків робіт, порядку оплати послуг, правил і регламентів. Фінансова криза в галузі багато в чому породжується ненадходженням коштів з державного бюджету, яка виникла тому, що населення спочатку вирішено було не примушувати оплачувати комунальні послуги повністю, бюджет ці дотації не покриває, а підвищувати тарифи влада не наважується із соціальних причин. ЖКГ попало в безвихідь: підвищувати тарифи не можна, а знижувати їх можна тільки за рахунок скорочення витрат, який неможливий без модернізації на яку немає грошей.

В державі повністю відсутня розумна концепція податкової політики щодо ЖКГ, що привела б до якісного підвищення ділової активності та легальності економіки. Тільки в Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" з моменту його прийняття в 1997р. було внесене більш ніж 70 змін та доповнень. А це в свою чергу впливає на зацікавленість інвесторів в співпраці в галузі ЖКГ.

Конструктивно-створююча функція нової моделі полягає в забезпеченні широкомасштабної, всеохоплюючої модернізації економіки і суспільства, надання їм сучасного європейського вигляду, остаточного витіснення застарілих соціально-економічних форм та інституцій. В основі цієї моделі - здійснення глибоких структурних зрушень в економіці відповідно до світових тенденцій економічного та науково-технологічного процесу.

Домінантою, серцевиною такої моделі є інноваційна складова, на основі якої забезпечується, з одного боку, оновлення виробництва, його матеріальних активів, форм організації та управління, всіх суміжних сфер життєдіяльності. З другого боку, інноваційний розвиток покликаний утилізувати проривні технології, які б гарантували випереджальне економічне зростання порівняно з європейськими та середньосвітовими темпами.

Однією з головних рис нової моделі має стати її глибока соціальна орієнтація, яка буквально пронизуватиме всі її ланки і механізми.

Загалом має бути сформована інтегральна модель економіки, суть якої далеко не зводиться до примітивного копіювання чужого досвіду або ж до орієнтації на капіталізм індустріального типу. Інтегральна модель соціально-економічного устрою має увібрати в себе все розмаїття сучасного цивілізаційного процесу, його найвищі економічні та науково-технологічні досягнення. Водночас вона повинна твердо спиратися на власну господарську структуру, її порівняльні і конкурентні переваги, враховувати національну історичну спадщину, генетичне, народне економічне коріння.

Базову основу сучасної моделі має становити змішана економіка, що жодним чином не означає якусь еклектичну мішанину. В сучасній змішаній економіці органічно поєднуються і доповнюють один одного приватний, державний та муніципальний сектори, ринкові і державні регулятори, тобто грошово-фінансові та координаційно-планові інструменти і важелі, внутрішні і зовнішні чинники соціально-економічного поступу. Така модель соціально-економічного устрою дасть змогу уникнути пастки однобічності, односторонності у постановці і вирішенні нагальних завдань країни.

Висновок

Концепція, яка базується на пріоритетах державної політики, визначає загальний задум теоретичного обґрунтування і практичного здійснення реформ у сфері ЖКГ, ґрунтується на аналізі стану і основних тенденцій розвитку цієї галузі міського господарства, обліку основних проблем і суперечностей її функціонування, вимогах забезпечення соціальних гарантій і соціальної захищеності громадян. Вона обґрунтовує методи і інструментарій реформування міського ЖКГ і націлена на побудову ефективного господарського механізму, передбачає подальшу розробку і виконання великої кількості окремих програм і підпрограм, в яких повинні знайти відображення конкретні проблеми, стратегії, задачі, механізми реалізації, терміни виконання.

Єдиним способом подолання кризи є зміна всього комплексу формування і управління ЖКГ як через систему фінансування (переходу від бюджетного дотування до інших форм фінансування у тому числі і до оплати в повному обсязі житлово-комунальних послуг споживачами), через систему економічного поліпшення якості обслуговування, через систему конкурентоспроможності ЖКГ, інвестування, так і через систему забезпечення соціального захисту малозабезпечених верств населення. Підвищення тарифів на комунальні послуги і енергоресурси визве соціальну напругу та приведе до зниження платоспроможності населення та потягне за собою збільшення обсягу субсидій із держбюджету для тих, кому нова квартплата реально виявиться не по кишені. Для бізнесу, насправді, важливо не підвищення тарифів, а тарифна політика, якщо буде працювати система ціноутворення, тоді бізнес зрозуміє, які інвестиції він може вкладати.

Необхідно провести моніторинг по нових енергозберігаючих технологіях. Вилучити з експлуатації старі основні фонди і замінити на нові або модифіковані. Успішна модернізація ЖКГ можлива за наявності в галузі не тільки масштабних інвестицій, але і грамотних управлінців. Для залучення інвестицій в сферу ЖКГ необхідна система їх захисту, але поки що відсутня навіть мінімально необхідна правова база для залучення інвестицій і створення сучасної інфраструктури, стабілізація в податковому законодавстві.

Потрібно сформувати антикризову систему державного менеджменту.

Поки не буде розвинута система залучення і захисту інвестицій, інвестиції не підуть. Наявність інвестицій дозволить уникнути корупції і виведе процес на цивілізований рівень, дозволить демонополізувати ситуацію в системі ЖКГ.

Якщо не зробити термінових заходів, не визначити ясний механізм залучення інвестицій, це приведе до неконтрольованої аварійності в житлово-комунальній сфері.

Стандартні прийоми тут можуть виявитися безсилими, а вирішальним фактором успіху, мав би стати широкомасштабний неординарний маневр і реформаторське винахідництво, які ґрунтуються на реаліях держави. Водночас стандарти, навіть в умовах збереження високих темпів, дадуть ефект інерційності, що означатиме згубне відставання.

Список використаної літератури:

1.          Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки.

2.          Закон України від 24.06.2004р.№ 1875 – 1V „Про житлово–комунальні послуги”.

3.          Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону України від 22.05.97р. № 283/ 97 – ВР, зі змінами та доповненнями.

4.          Закон України від 03.04.97р. №168/97 – ВР „ Про податок на додану вартість”, зі змінами та доповненнями.

5.          Закон України від 23.12.2004р. № 2285 – ІY „Про державний бюджет України на 2005р.” зі змінами та доповненнями.

6.          Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „ Основні засоби”, затверджене наказом міністерства фінансів України з 27.04.2000 р. № 92, зі змінами і доповненнями.

7.          Статистичний збірник Черкаської області за 2003 рік. Черкаси, 2004.

8.          Кузнецов А.И. Проблемы воспроизводства и использования водохозяйственных основных фондов. // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. – 2005. – 87. – С.5 – 10.

9.          Строкань Т.М. Соціально – економічна оцінка територіальної організації ЖКГ в регіонах. //Економіст. – 2002. – 3. – С. 70.