УДК 658.14:631.1.016(634.87)

С.Г. ЧЕРЕМІСІНА,

канд. екон. наук, ННЦ «Інститут аграрної економіки»

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·          Представлена разработанная комплексная программа финансирования развития виноградарства Крыма на перспективу до 2015 г.

·          Обоснована потребность основных направлений восстановления и развития отрасли в собственных и привлеченных финансовых ресурсах.

·          Разработан прогноз источников финансирования.

·          Предложены приоритетные направления эффективного развития отрасли.

 

Key issues are examined:

·          Proposed is the complex programmed of financing the development of the Crimea's viticulture for the period up to 2015.

·          Based necessitates internal financial resources.

·          Proposed prognosis structure of the finances.

·          Investments for the main trends in renewal and development of the branch.

 

Постановка проблеми. Перехід виноградарства і виноробства до ринкових відносин супроводжувався негативними наслідками господарювання: значно погіршилися показники ефективності виробництва; змінився сортовий склад насаджень; порушуються технології вирощування винограду; не витримуються напрями цільового використання вирощеного врожаю; скорочуються обсяги переробки винограду і виробництва виноробної продукції; досяг загрозливих масштабів, що не підлягає державному регулюванню, ринок фальсифікованої винопродукції.

Серед багатьох проблем виноградарства і виноробства Криму, що потребують першочергового вирішення поряд із створенням ефективної системи фінансування виробництва, раціональних економічних відносин між сільськогосподарськими формуваннями, переробними підприємствами, сферою торгівлі, важливе місце посідає стабілізація й розвиток сировинної бази кримського виноробства.

Специфіка галузевого виробництва не дає змоги відразу трансформувати його в ринкову структуру на основі прямолінійних директивних чинників управління, що широко застосовувались централізованою економікою. Цей процес потребує певного періоду часу і відповідних економічних механізмів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми функціонування і прогнозування розвитку виноградо-виноробної галузі Криму висвітлено у працях А.М. Авідзби [2, с. 28], В.Й. Іванченко [3, с. 7], В.О. Рибінцева [5, с. 248-256], І.Г. Матчиної [4, с. 96-98] та інших науковців. Розроблено і затверджено Міністерством аграрної політики України Програму розвитку садівництва, виноградарства і розсадництва на 2005-2015 рр. [6, с. 58-70; с. 73-75]. Проте процеси розвитку виноградо-виноробної галузі Криму не підкріплені обґрунтованими обсягами фінансування, що не забезпечить бажаних результатів.

Метою статті є розробка прогнозу потреби у грошових коштах і джерелах фінансування розвитку виноградарства Криму на перспективу до 2015 р.

Для відновлення виноградарства і виноробства Криму необхідно довгий тривалий період часу (орієнтовно до 2015 року), в якому доцільно виділити такі етапи:

призупинення деструктивних процесів і визначення стратегічних напрямів стабілізації виробництва;

визначення потреби у фінансових ресурсах і можливих джерел їх залучення;

поступальний розвиток і нарощування потенціалу виноградо-виноробної галузі.

Варто відмітити, що у пропонованих прогнозах передбачається поступовий поетапний розвиток виноградарства Криму [1, с. 4; 2, с. 28], проте, без обґрунтованих фінансових можливостей і визначення надходження коштів для потреб галузі.

Аналіз затвердженої Міністерством аграрної політики Програми розвитку виноградарства по регіонах України [6, с. 73] дає підстави стверджувати, що ця розробка недостатньо об’єктивна внаслідок низьких прогнозованих параметрів і неповного охоплення досліджуваних виноградо-виноробних підприємств Криму.

Виклад основного матеріалу. В умовах сучасного ринку неможлива побудова детермінованих прогнозів, орієнтованих на повільний і в основному екстенсивний розвиток прогнозованих об’єктів. Доцільний прогноз розвитку виноградарської галузі Криму на основі факторного аналізу (з урахуванням експертних оцінок) і розроблених автором методик оцінки ризиків та рівня економічної відповідальності в галузі.

Розробленню комплексної програми відновлення виноградарства Автономної Республіки Крим передував детальний аналіз стану, глибини і масштабності деструктивних процесів у галузі. Скорочення плодоносних площ зумовлено тим, що їх середній вік у спеціалізованих підприємствах нині становить 16 років, тобто більша частина виноградників, закладених наприкінці 70-х і початку 80-х років практично вичерпала свій ресурс і має бути замінена. Реанімація виноградарства Криму і подолання негативних тенденцій у функціонуванні галузі передбачає освоєння великих обсягів матеріально-технічних ресурсів.

У найближчі 10 років слід прогнозувати поступовий розвиток виноградо-виноробної галузі регіону на основі сучасних економічних механізмів господарювання, наявного виробничого потенціалу й інвестиційних можливостей. Постає потреба збільшення площ вирощування винограду для виробництва високоякісної виноробної продукції та столового винограду для споживання у свіжому вигляді. Пильну увагу слід приділяти раціональному співвідношенню між площами, зайнятими технічними і столовими сортами винограду, яке в перспективі необхідно довести до 30 % питомої ваги столових сортів у структурі площ виноградних насаджень.

Серед визначених джерел фінансування на перспективу пріоритетне місце (40 %) посідає державне фінансування, 20 % прогнозованої суми потреб передбачається одержати за рахунок активізації інтеграційних процесів і вкладень переробних підприємств у розвиток сировинної галузі, 25 % – від скорочення масштабів тіньової економіки у галузевому виробництві, 10 % – банківське кредитування і 5 % становитимуть власні кошти виноградарських підприємств.

Дослідження обсягів тіньового виробництва по регіонах України показали, що у 2003 р. їхня сума становила 1007,5 млн грн, а в 2004 р. вона зменшилась до 711, 8 млн грн (табл. 1).

Обсяги тіньового виробництва у виноградарстві України майже на 2/3 перевищують легальне виробництво. Найбільший відсоток перевищення виявлено у Запорізькій області (як у 8 разів), у Херсонській (3,3 раза), в Криму у(2,4 раза), у Миколаївській області (майже удвічі).

Інвесторами для розвитку виноградарства і формування власної сировинної бази, активного впливу на розміщення насаджень, обсяги, склад і якість урожаю, поліпшення стану матеріально-технічної бази аграрних підприємств, вирощування необхідного посадкового матеріалу можуть і мають, стати винзаводи вторинного виноробства.

Для подолання кризового стану у виноградарстві Криму до 2015р. слід закласти 17,7 тис. га молодих виноградників, розкорчувати старі й неперспективні насадження на площі 25,2 тис. га. Загальну площу виноградників доцільно збільшити до 41,5 тис. га, що на 20,3 % перевищує рівень 2004 р., плодоносну – до 37,3 тис. га. На молоді виноградники припадатиме 10,1 % у структурі площ виноградних насаджень. Для закладання молодих виноградників слід забезпечити відповідний рівень матеріально-технічної бази розсадників, з доведенням виробництва привитих і кореневласних насаджень не менше 4 млн штук на рік. Потреба в посадковому матеріалі на прогнозований період становить 477,9 млн грн (табл. 2). Закладання нових молодих виноградників потребує суттєвого збільшення виробництва шпалерних матеріалів, загальна потреба в яких по рокам становить 41,64 млн грн.

З урахуванням ефективності впровадження науково-технічних і організаційно-агротехнологічних заходів, до 2015 р. прогнозується поступове підвищення урожайності винограду на рівні 70 ц/га, валового збору – 261,1 тис. т.

Реалізація заходів щодо подолання кризового стану галузі дозволить збільшити виробництво винограду в Криму майже удвічі.

 

 

Таблиця 1

Обсяги тіньового виробництва у виноградарстві України в 2003-2004 рр.*

* Джерело: розраховано за даними Держкомстату України за 2003-2004 рр.

Таблиця 2

Потреба в посадковому матеріалі виноградарства Криму до 2015 р.

 

Розвиток виноградарства, закладання нових виноградників неможливі без суттєвого нарощування виробництва засобів хімізації (добрив, гербіцидів, пестицидів, фунгіцидів і т. п.). Загальна потреба в засобах хімізації і захисту рослин становить: у 2006 р. – 88 млн грн, а з 2007 по 20015 р. – відповідно 93, 97, 111, 110, 118, 118, 123 і 125 млн грн.

Для оновлення матеріально-технічної бази виноградо-виноробних господарств необхідно придбати техніки на суму 131,2 млн грн (табл. 3).

Таблиця 3

Фінансова потреба у придбанні техніки

для виноградарства Криму по роках, млн грн*

 

* у розрахунку передбачено 10-15 % збільшення вартості техніки

У степовій зоні Криму велику увагу слід приділити розвитку системи зрошення, що економно доставляє вологу до кореневої системи рослин. Загальна потреба у фінансуванні закладання виноградників і доведення їх до плодоносного стану на період з 2005 по 2015 р. становить орієнтовно 651,1 млн грн. Закладання виноградників і догляд за ними до досягнення плодоносного віку здійснюється на 60 % за рахунок коштів 1 % збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства і на 40 % – за кошти господарств. Розсадницьку базу слід розвивати тільки за рахунок коштів 1 % збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Таким чином, загальна потреба у фінансуванні розвитку виноградарства Криму на період 2005–2015 рр. прогнозується в сумі 2,45 млрд грн (табл. 4).. Більшу частину цих коштів можна одержати від реалізації виноробної продукції. За рахунок прибутку, одержаного від виноробства й узаконеної системи його розподілу, буде забезпечено подальший розвиток і стабілізація сортової структури насаджень. Головним важелем піднесення галузі має стати пере закладання виноградників, які були висаджено наприкінці 80- х, початку 90-х років.

Наукові установи, що працюють у галузях виноградарства і виноробства, повинні стати безпосередніми учасниками соціально-економічних та інноваційних процесів у досліджуваних галузях, поглиблювати теоретичні й прикладні дослідження, підвищити рівень ефективності їх застосування на практиці.

Таблиця 4

Перспективні рівні розвитку виноградарства Криму і потреба у фінансуванні на період до 2015 р.

* Джерело: результати досліджень автора

 

Основною метою є призупинення деструктивних процесів і спаду виробництва з урахуванням сучасного стану галузі, досягти швидкого збільшення загальної площі виноградних насаджень неможливо. Тому до 2010 р. при планових обсягах розкорчовування старих і закладання нових насаджень загальна площа виноградників Криму зросте до 37,1 тис. га, при площі плодоносних виноградників на рівні 33,4 тис. га. Необхідно щороку закладати 1,2-1,6 тис. га молодих виноградників. У 2008–2009 р. слід закласти 1,7–1,8 тис. га, 2010 р. – 2,5 тис. га, а з 2011 по 2015 р. – по 1,5 тис. га. Всього має бути закладено 17,7 тис. га нових виноградників.

Наявних потужностей для виробництва привитих і кореневласних саджанців недостатньо для забезпечення необхідних обсягів, тому до кінця першого етапу необхідно наростити потужності прививочних майстерень. Загальний обсяг виробництва саджанців до 2015 р. має становити майже 30 млн штук на рік.

Вищезазначені часові періоди й характерні для них параметри площ виноградних насаджень випливають із реального стану галузі, її виробничого потенціалу й пов’язані з аналітичним прогнозом виробництва виноробної продукції Криму.

Висновки. Першочерговими завданнями стабілізації і розвитку виноградо-виноробного виробництва Криму є:

зниження собівартості сировини за рахунок широкого використання ресурсозберігаючих технологій, ефективного застосування комплексу агротехнічних заходів, що сприяють підвищенню урожайності винограду;

формування інтеграційних механізмів у галузі, розробка ринкових схем просування виноградарської продукції і виноматеріалів від виробників у сферу переробки, а також впровадження ефективних методів ціноутворення і форм взаєморозрахунків;

відновлення бази виноградних розсадників (до 30 млн саджанців у рік і більше), забезпечивши перехід виноградного розсадництва на виробництво елітного посадкового матеріалу;

закладання і перезакладання виноградників сертифікованим посадковим матеріалом у необхідних обсягах із використанням новітніх ресурсозберігаючих технологій;

впровадження сучасних систем культивування рослин, у т ч. крапельного зрошення, проведення реконструкції існуючих насаджень з орієнтацією на ліквідацію зрідженості й виключення з використання малоцінних і низьковрожайних сортів;

широке використання біологічних засобів захисту рослин від шкідників і хвороб, застосування системних препаратів комплексної дії;

зменшення суми фіксованого сільськогосподарського податку залежно від використання підприємством прибутку на інвестування;

розвиток акціонування галузі та створення акціонерних підприємств, що поєднуватимуть інтереси товаровиробників винограду і кінцевої продукції його переробки;

використання різних форм власності, що забезпечує ефективне ведення виноградарства;

зміцнення інтеграційних зв’язків галузевої науки з виробництвом;

забезпечення дійової системи фінансування розвитку галузевого виробництва.

Список використаної літератури

1.        Авідзба А.М. Стан і перспективи виноградарства в Криму // Виноград. Вино. – 2001. – № 2-3. – С. 6.

2.        Авидзба А.М. Основные направления развития виноградарства и виноделия Крыма. – Ялта: Изд-во «КРЫМ-ПРЕСС», 2000. – 31 с.

3.        Авидзба А.М., Иванченко В.И., Антипов В.П. Агроэкономическая стратегия сохранения и возрождения виноградарства Крыма / Сб. науч. труд. Центра виноградарства и виноделия. – Ялта, 1999. – Т.31. – С. 5-10.

4.        Матчина И.Г. Прогнозирование и стратегия развития рынка винопродукции Украины. – Ялта: «КРЫМ-ПРЕСС”, 2002. – 112 с.

5.        Рыбинцев В.А. Маркетинг винограда и вина. – К.: ИАЭ, 2000. – 347 с.

6.        Програма розвитку садівництва, виноградарства і розсадництва України на 2005-2010 роки Мінагрополітики України. – К. - 2005. – 111 с.