УДК 621.43-634.5:339.13(477)

 

Г.М. Калетник, к.с.-г.н., 

голова Всеукраїнської  асоціації  “Укрбіоенерго”

                                                         

Розвиток ринку біопалива в США

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

-                     Рассмотрены основные источники формирования и перспектив развития рынка биотоплива в США;

-                     Обосновано использование опыта США для практического применения идей производства основных видов биотоплива в Украине.

 

Key questions which are examined:

-                     The basic sources of formation and prospects of development of the market of biofuel in the USA are considered;

-                     Use of experience of the USA for practical application of ideas of manufacture of principal views of biofuel in Ukraine is proved.

 

 Вступ. США дедалі більше стають залежними від імпорту у задоволенні своїх зростаючих потреб у нафті. У 2005 році понад 65 відсотків нафти й нафтопродуктів у США були імпортними, а на імпорт природного газу припа­дало 20 відсотків загального споживання природного газу в країні [16]. В останні роки попит на нафту та природ­ний газ у світі збільшується у глобальному масштабі, оскільки економіки країн, що розвиваються, швидко зрос­тають, створюючи тиск на світові енергетичні ринки і ціни. Ціни на сиру нафту різко підстрибнули, а ціни на природний газ в усіх галузях за період з 1985 до 2005 р. збільшилися втричі, обумовивши високі витрати для споживачів галузей промисловості та держав в цілому [15]. Така нестабільність цін на нафту, поєднана з сильною залежністю США від викопних палив, зумовлює диверсифікацію енергопостачання, створенню міцного фундаменту відновлювальної  вітчизняної біосиро­вин. Біомасові ресурси є достатньо сталими та надають екологічно чисту сировину для виробництва біопалива, що сприяє дивер­сифікації  енергетичного портфеля США.

За основу наукових пріоритетів більшість розвинутих країн беруть пошук шляхів використання енергоресурсів поновлюваної енергії, накопиченої живою речовиною завдяки фотосинтезу та розроблення альтернативних видів енергії, в тому числі відновлювальної. Поділяємо думку В.О.Дубровіна, Г.М.Забарного, В.М.Перегінця та інших щодо прискорення диверсифікації джерел постачання енергоносіїв.

Проте в підходах більшості вчених, які базуються на розгляді проблем розвитку видів біопалива, здебільшого не враховуються особливості використання основних джерел відновлюваної енергії в країнах, в яких налагоджено промислове виробництво біопалива. 

Метою статті є висвітлення основних джерел відновлювальної енергії,  напрямів формування та  перспектив розвитку ринку  біопалив у США,  використання досвіду США для практичного застосування ідей виробництва основних видів біопалива в Україні.

У США біомасові ресурси характеризуються різноманітністю - починаючи від енергетичних сільськогосподарських культур, їх  відходів та закінчуючи лісовими ресурсами. Вони є у кожному штаті Сполучених Штатів.

Для того, щоб надати процесу диверсифікації енергопостачання стабільного характеру, технічний консультативний комітет з досліджень і розробки у галузі біомаси створив „Бачення біоенергії та біопродуктів у США” [1]. У цьому документі були поставлені дуже високі цілі щодо розвитку біоенергії, біопалив і біопродуктів, визначені планові показники щодо часток ринку та обсягів їх споживання на 2010, 2020 та 2030 роки (табл. 1).

                                                                                          Таблиця 1.

Прогнозні показники щодо часток ринку та обсягів споживання

біопалива,  біоенергії та біопродуктів в США [1 ]

В США великі надії покладаються на незадіяний потенціал сільського господарства, який повинен стати фундаментом  у створенні каналу для зростання відновлюваної енергетики.

У 2004 році завдяки організації виробництва етанолу   створено у всіх галузях економіки 147 тис. робочих місць,  доходи домашніх гос­подарств збільшено на 4,4 млрд. доларів,  забезпечено додаткові податкові надходжен­ня на федеральному рівні у сумі 1,3 млрд. доларів, на рівні штатів і місцевому рівні - 1,2 млрд. доларів [17 ]. Біопаливна  промисловість на основі біомаси, за даними технічного консультативного комітету з дослідження і розвитку у галузі біомаси,  допомагає  фермерам сформувати нові ринки та диверсифікувати про­дукцію, забезпечуючи цим економічну життєвість на роки вперед. Крім того, продукти нової цінності, ви­роблені з відходів лісової та біомаси сільськогосподарського виробництва,  відкриють нові ринкові можливості для цих галузей, наприклад, можливість переробки біомаси - зокрема, лісосічних відходів, сільськогос­подарських відходів, використаної целюлозної рідини (чорного розчину) - на етанол і синтез-газ, переробки синтез-газу, вуглецевих матеріалів та олій на альтернативні види палива.  Згідно з доповіддю Мініс­терства сільського господарства та Міністерства енерге­тики США за 2005 рік, у США є близько 1,3 млрд. тонн біомаси, яку можна переробляти на паливо, енергію та продукти.

Станом на січень 2006 року наявна виробнича потужність щодо етанолу становить понад 4336 млн. галонів на рік. Крім того планується введення нових планових підприємств потужністю понад  1743 млн. галонів на рік [6 ]. Поточна виробнича потужність щодо біодизельного палива та олеохімікатів оцінюється цифрою 395 млн. галонів на рік, а планова - 714 млн. галонів [3 ].

Загальний попит на транспортні види палива за остан­ні 10 років зріс на 19 відсотків, причому переважна більшість цього зростання задовольняється за ра­хунок імпортної нафти.

Мало місце відчутне зростання споживання прак­тично всіх видів біопалива, завдяки чому, загальне споживання у 2004 році склало 2,1 млрд. бензин-еквівалентних галонів біопалив – 1,2 відсотка загального річного споживання автомобільних палив у США [1].

Якщо зростання споживання біопалив продовжиться такими темпами, то ціль, поставлену у “Ба­ченні біоенергії і біопродуктів у США” - 8,0 млрд. бензин-еквівалентних галонів або 4 відсотки ринку у 2010 році - цілком можна буде досягти.

Виробництво біоетанолу в США наразі здійснюється на основі використання кукурудзи.

США виробляють понад 45 % світового зерна кукурудзи, забезпечуючи при цьому урожай з 1 га – 85-90 ц. Розширення  посівних площ кукурудзи відбувається головним чином за рахунок зменшення посівних площ пшениці [2]. Розвиток ринку біодизельного палива в США сти­мульований Законом про чисте повітря, який був прийнятий у  1990 році, а та­кож нормативними актами, які вимагали зниження вмісту сірки у дизельному паливі та зменшення ви­кидів вихлопних газів дизельних двигунів [12].

У 1992 році фермери, які вирощували сою, засну­вали Національне бюро з розвитку соєвого дизельного палива (NSDB), яке фінансується  через Об'єднане бюро сої за рахунок національних відрахувань на розвиток соєвої галузі. Національне бюро стало провідною організа­цією у США з досліджень у сфері біодизельного палива та розвит­ку ринків [4].

У  1992 році Конгрес США прийняв Закон про енергетичну політику (ЕРАct), були визначені автопарки, які мали придбати автомобілі, що працюють на альтернативно­му паливі (ААП) [9].

У квітні 2002 року Каліфорнія стала першим шта­том США, в якому був прийнятий закон, який обмежував викиди двоокису вуглецю з автомобілів. Зго­дом Американське товариство з випробувань та ма­теріалів (АТВМ) видало Специфікацію D 6751 на все біодизельне паливо, яке купується й продається у США, що стало важливою віхою для біодизельної про­мисловості [8].

 На даний  момент податкові пільги на біодизельне паливо встановлені в штатах Айдахо, Іллінойс, Айова, Гавайї, Массачусетс, Монтана, Північ­на Дакота (якщо завод побудований у штаті) та Техас, а для Міннесоти запроваджений мандат штату.

Другим підтримуючим заходом є програма ССС ("Корпорація громадських кредитів") Міністерства сільського господарства США, яка передбачає надан­ня субсидій, що стимулюють промислове споживання сільськогосподарської продукції, наприклад, соєвої олії, сприяючи її використанню у виробництві біоенергії. Завдяки цим субсидіям біодизельне паливо зараз продаєть­ся за ціною від 1,30 до 1,50 долара (1,114-1,286 євро) за галон без податків на транспортні засоби. Програма ССС сплачує виробникам 40% вартості соєвих бобів, придбаних для виробництва палива [9].

Біодизельне паливо має задовільнити або перевищу­вати вимоги специфікації АSТМ D6751.  Крім того, продавець має зареєструватися у Агентстві охорони навколишнього середовища США (АОНС) відповідно до документа 40СFR Part  79.

АОНС є органом, який регламентує палива та до­бавки до палива з метою зменшення ризику для здоров'я населення від дії їх викидів [5].

Наразі NBB має дев'ять корпоративних членів, що виробляють біодизель.

Більшість з них - спеціалізовані заводи, крім Columbus Foods (“Коламбус Фудз”) та Stepan Chemical (“Степан Кемікл”). Виробнича потужність на даний мо­мент дорівнює, за оцінками, 60-80 млн. галонів на рік. Ця потужність, головним чином, модульна й може бути подвоєна або потроєна за короткий термін. Щонайменш у 15 штатах плануються нові біодизельні заводи.

Щодо сировини більш ніж 90 відсотків біодизеля, що виробляється у США, виготовляється із соєвої олії, а решта - з жов­того смальцю, інших олій (канола, бавовняної тощо) або тваринних жирів.

Соя, за прогнозами, залишиться домінуючою сиро­виною, хоча дедалі більша частка обсягу виробництва біодизеля забезпечуватиметься іншими оліями, зок­рема, утилізованою соєвою олією.

При запровадженні обов'язкової 4% частки біоди­зеля прогнозується, що ціни на соєву олію зростуть у середньому на 10 відсотків від базових рівнів, відоб­ражаючи істотне збільшення попиту на біодизельне паливо.

  Стратегія маркетингу біодизельної промисло­вості  підприємства щодо ринку біодизеля останніми роками  була зосереджена в основному на чотирьох рин­ках, де властивості біодизеля виправдали додаткові витрати на галон [14]:

·міський транспорт;

·державні регульовані автопарки;

·морський транспорт;

·підземні гірничодобувні роботи.

Є декілька шляхів закупівлі палива: безпосеред­ньо у постачальника біодизеля, у дистриб'ютора нафтопродуктів або на автозаправці. У США є сотні дистриб'юторів нафтопродуктів, які пропонують біо­дизельне паливо  і біодизельні суміші, та 35 заправних ком­паній, які продають населенню біодизельне паливо  і біодизель­ні суміші на заправках або з паливних естакад.

Нині знаходиться на розгляді у Кон­гресі США декілька законодавчих актів, якими передбачено  істотне  збільшення  використання біоетанолу і дизельного палива  на ринку США. Ряд інших важливих сфер застосування альтернатив­ного палива охоплено новим Законом про енергетич­ну політику. Це, зокрема, пілотна програма екологічно чистих шкільних автобусів, тимчасова видача кредитів на виробництво і використання біопалив  тощо. Це сприятиме зростанню обсягу галузі відновлюваних палив (біодизельного палива та біоетанолу) до 2012 року до 18 млрд. літрів [13].

Висновки. Технічний консультативний комітет з дослідження і розробок у галузі біомаси США дотримується думки, що до 2010 року біопалива мають задоволь­няти 4 відсотки попиту на транспортні палива, до 2020 року - 10 відсотків і  до 2030 року - 20 відсо­тків.

В США окреслена нова ініціатива новітньої енергетики, якою передбачаються широкопланові розробки альтернативних джерел енергії на основі целюлозної біомаси – волокнистих, деревних рослин для розширення виробництва целюлозного етанолу.

Міністерство енергетики поставило за мету досягти економічно ефективного виробництва целю­лозного етанолу в обсягах, щоб до 2030 року замінити біопаливами 30 відсотків обсягу споживання бензину за 2004 рік. Тридцять відсотків ринку бензину 2004 року - це 60 млрд. галонів етано­лу, або 40 млрд. бензин-еквівалентних галонів.

 

Список використаних джерел

1. Ринок біопалива // Теорія практика ринків.-2007.№1(2)

2. Чмирь С.М. Розвиток зернопродуктового підкомплексу в Україні. – К.:Аграрна наука, 2007.

3. U.S.Biodiesel Production Capacity. May 1, 2006. National Biodiesel Board. http://www.biodiesel. org/pdf-files/fuelfactsheets/Production-Capacity.pdf (5/1/06)

4. HOWELL, S., WEBER, A.: U.S. Biodiesel Overview, edited by the National  Biodiesel Board, Jefferson City,  2000. - p. 2.

5. LEVELTON ENGINEERING: Assessment of Biodiesel and Ethanol diesel blends, greenhouse gas emissions, exhaust emissions and policy ussues – Ottawa, 2002ю - Р.77, 79, 81.

6. Industry Statistics, Historis U.S. Fuel Ethanol Production. Renewable Fuels Association. http:// www.ethanolrfa.org/industry/statistics/ #(5/1/06).

7.Iнтернет:http://www.biodiesel.org/pdf_files/ASTM_Spec_02.pdf[10.10.2002.

8.Iнтернет:http://www.biodiesel.org/pdf_files/ASTM_Spec_02.pdf[10.10.2002, 2/1/2003].

9. Інтернет : http://www.me.iastate.edu/biodiese/ [10.1.2003].

10. Інтернет : http://www.ott.doe.gov/epact/[14.1.2003.

11. Інтернет: http://www.greenhouse.gov.au/transport/comparison/ pubs/1ch 4. pdf .1[1.2.2003].

12. Інтернет:http://www.greenfuels.org/bioworld.html[3.1.2003].