УДК 005.412:[334.764:657.1:631.162]

В.М. МЕТЕЛИЦЯ, к.е.н., САР,

в.о. заст. зав. відділу методології бухгалтерського обліку і аудиту,

ННЦ "Інститут аграрної економіки" НААНУ

 

Шляхи розвитку громадського професійного об’єднання аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України

 

Питання, які розглядаються:

·      Розглянуто Керівництво зі створення та розвитку професійної бухгалтерської організації, оновлене Комітетом з розвитку професійної бухгалтерської організації МФБ.

·      На основі Керівництва пропонуються шляхи розвитку вітчизняного об’єднання аудиторів, бухгалтерів і фінансистів аграрної галузі.

Ключові слова: професія, бухгалтерська організація, постійний професійний розвиток, потенціал.

 

Вопросы, которые рассматриваются:

·      Рассмотрено Руководство по созданию и развитию профессиональной бухгалтерской организации, обновленное Комитетом по развитию профессиональной бухгалтерской организации МФБ.

·      На основе Руководства предлагаются пути развития отечественного объединения аудиторов, бухгалтеров и финансистов аграрной отрасли.

Ключевые слова: профессия, бухгалтерская организация, постоянное профессиональное развитие, потенциал.

 

Issues that are examined:

·      The Guide to establishing and developing a professional accountancy body renewed by Professional Accountancy Organization Development Committee of IFAC is considered.

·      On the basis of the Guide the ways of development of domestic association of auditors, accountants and financiers of agrarian industry are offered.

Keywords: profession, accounting organization, continuing professional development, potential.

 

Постановка проблеми. Федерація аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України (ФАБФ АПКУ) – це всеукраїнська громадська організація, члени якої об’єднують свої зусилля з метою розвитку та підвищення статусу професій бухгалтера та фінансиста в аграрному секторі економіки. У своїй діяльності ФАБФ АПКУ керується вітчизняними нормативно-законодавчими актами та нормами міжнародних домовленостей. Поряд з наведеними формальними правилами розвитку бухгалтерської діяльності, ціла низка професійних інститутів різного рівня постійно здійснює розробку і впровадження керівництв і вказівок, які носять рекомендаційний характер та спрямовані на координацію розвитку бухгалтерського обліку в світі. Одним із таких інститутів є Комітет з розвитку професійної бухгалтерської організації (PAODC), створений і діючий при Міжнародній федерації бухгалтерів (IFAC). Одним з основних своїх завдань Комітет установив розробку рекомендацій, призначених для надання допомоги в розвитку професійних об’єднань. На виконання цього завдання у 2011 році Комітет переглянув і виклав у новій редакції Керівництво зі створення та розвитку професійної бухгалтерської організації (перша редакція 2005 року). Очевидним є той факт, що бухгалтери різних сфер діяльності повинні бути обізнані в питаннях, які пропонуються для розгляду цим Керівництвом. Положення цього Керівництва є особливо важливими для ФАБФ АПКУ, оскільки ця організація є складною структурою, яка об’єднує бухгалтерів як приватного, так і державного секторів економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ґрунтовні дослідження з історії розвитку професії бухгалтера здійснили Ф.Ф. Бутинець [1] і Я.В. Соколов [2]. Питання саморегулювання бухгалтерського обліку на рівні професійних об’єднань досліджували І.А. Бєлоусова [3] та О.М. Петрук [4]. Вирішити проблему сертифікації вітчизняних бухгалтерів намагались С.Ф. Голов [5, 6] та С.І. Прилипко [7]. Проблемі післядипломної освіти присвячені публікації Л.С. Шатковської [8]. Теоретико-організаційні аспекти розвитку бухгалтерської професійної діяльності та питання формування компетентності професійного бухгалтера у системі освіти досліджені Л.В. Чижевською [9]. Незважаючи на велику кількість досліджуваних авторами питань, більш глибшого вивчення потребують формальні правила розвитку професійної бухгалтерської діяльності, які розробляються і затверджуються міжнародними професійними інститутами.

Метою статті є розгляд Керівництва зі створення та розвитку професійної бухгалтерської організації, прийнятного та оновленого Комітетом з розвитку професійної бухгалтерської організації МФБ. На основі Керівництва пропонуються напрями удосконалення функціонування вітчизняного об’єднання аудиторів, бухгалтерів і фінансистів аграрної галузі.

Викладення основного матеріалу. За даними Управління бухгалтерського обліку, звітності та ревізійної роботи Мінагропроду України протягом 2008-2009 рр. кількість фахівців, які працюють на посадах бухгалтерів і головних бухгалтерів в аграрному секторі збільшилась на 11,8 % (з 31 931 чол. до 36 200 чол.). При цьому чисельність молодих спеціалістів (віком до 30 років) зросла на 10,9 % (з 4 588 чол. до 5 147 чол.), а фахівців, які мають вищу освіту – на 17,3 % (з 14 035 чол. до 16 973 чол.). З одного боку, така динаміка свідчить про значний потенціал розвитку та необхідність посилення регулювання галузевого бухгалтерського обліку: на це вказує загальне зростання кількості працюючих головних бухгалтерів і бухгалтерів, зацікавленість молоді в роботі на цих посадах та підвищення ролі академічної освіти в аграрному секторі. Проте, з іншого боку, сьогодні відмічається відсутність впливу галузевого міністерства на методологію обліку і звітності, що призводить до нехтування особливостей аграрного обліку та необґрунтоване перенавантаження податковою звітністю. Очевидно, що в таких умовах вирішення проблеми посилення регулювання галузевого обліку; відновлення впливу Мінагропроду на методологію обліку в аграрному секторі; налагодження системи звітності, підконтрольної управлінням агропромислового розвитку, можливе лише при дієвій самоорганізації бухгалтерів агропромислових підприємств та бюджетних установ.

На даний час членами ФАБФ АПКУ є біля 3,4 % бухгалтерів аграрного сектору. При слабкому галузевому державному регулюванні, професійна самоорганізація буде дієвою лише за умови збільшення членства в Федерації, тобто посилення її представництва перед державними органами та міжнародними інститутами. Саме для виконання цього завдання розгляд Керівництва зі створення та розвитку професійної бухгалтерської організації (далі – Керівництво) зосереджено на його 4-х ключових складових.

Встановлення професійної бухгалтерської організації. Метою кожного бухгалтерського об’єднання є вдосконалення професії таким чином, щоб забезпечити високу якість послуг в інтересах суспільства. У своїй повсякденній роботі представники організації повинні показати потенційним членам, уряду і суспільству соціальну значимість бухгалтерського обліку та отримати можливість їхньої підтримки. Зі свого боку Міжнародна федерація бухгалтерів заохочує розвиток організацій, які об’єднують бухгалтерів незалежно від сфери їхньої діяльності – промисловість, торгівля, державне управління, третій сектор тощо. Разом з тим, МФБ визнає і організації, метою яких є служіння інтересам бухгалтерів конкретної галузі. В цьому випадку організація повинна бути відкрита для членства в ній бухгалтерів і аудиторів цього сектору (п. 37 Керівництва). Саме цих критеріям відповідає ФАБФ АПКУ, оскільки ця організація на добровільній основі об’єднує зусилля фахівців, що займаються фінансами, обліком та аудитом в галузях агропромислового комплексу.

Ефективне функціонування професійної бухгалтерської організації залежить не тільки від рівня розвитку національного законодавства з питань бухгалтерського обліку, але й від можливостей членів організації здійснювати теоретико-методологічний вплив на розробку законів та підзаконних нормативних актів у цій сфері. В Україні бухгалтерський облік регулюється Законом України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При цьому в приватному секторі реалізується Стратегія застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, затверджена розпорядженням КМУ від 24.10.2007 р. № 911-р., а в державному – Стратегія модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007 - 2015 роки, затверджена постановою КМУ від 16.01.2007 р. № 34.

Сьогодні спостерігається «жорстка» позиція уряду та Держказначейства по відношенню до організації роботи бухгалтерів в державному секторі. Ця позиція обґрунтовується тим, що бухгалтери бюджетних установ відповідають за використання державних коштів, і визначається ініціативою Кабміну в затвердженні Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи (постанова КМУ від 26.01.2011 р. № 59). Разом з тим, інші питання, такі як методологія обліку та організація обліку в приватному секторі, знаходиться у віданні Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Мінфіні України, членами якої є і представники громадських організацій. Виконуючи завдання організації, члени ФАБФ АПКУ, які входять до складу Методради Мінфіну, надають свої рекомендації з напрямів розвитку вітчизняного бухгалтерського обліку (наприклад, Пропозиції щодо реалізації Стратегії № 911-р від 28.03.2011 р.).

Кожна професійна бухгалтерська організація у своїй роботі керується Статутним та підстатутними документами. Крім статуту та Кодексу етики професійних бухгалтерів МФБ роботу ФАБФ АПКУ регулює низка положень: про нагрудні знаки; про членство; про підготовку, сертифікацію та постійне підвищення кваліфікації членів Федерації. Підстатутні документи регламентують питання, які доповнюють норми Статуту і можуть бути змінені без зміни самого Статуту. Кількість таких документів та внесення в них змін залежить від організаційної структури організації та напрямів її розвитку.

Приклад організаційної структури професійної бухгалтерської організації наведений в Додатку 1 Керівництва (рис. 1).

Рис. 1. Організаційна структура професійної бухгалтерської організації.

 

З рис. 1 видно, що організаційна структура ФАБФ АПКУ відповідає Керівництву МФБ з деякими особливостями: членство у Федерації лише індивідуальне, роль Президента Федерації виконує Голова Ради та замість 4-х комітетів ФАБФ АПКУ має три: комітет з питань професійної освіти та членства, комітет з питань розвитку взаємовідносин та PR, комітет з питань наукового та інформаційно-методичного забезпечення. Функції, які пропонуються МФБ для вирішення технічним комітетом (впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, аудиту та етики) і дисциплінарним комітетом (контроль за можливістю надання послуг високої якості) у ФАБФ АПКУ виконуються комітетом з освіти та методичного забезпечення відповідно.

Важливим питанням в аграрному секторі є проблема оцінки специфічних об’єктів бухгалтерського обліку, таких як земля, біологічні активи, сільськогосподарська продукція. Здатність цих об’єктів до фізичної трансформації створює низку проблем при визначенні їхньої справедливої вартості. В таких умовах виникає необхідність створення при ФАБФ АПКУ окремого Комітету з оцінки майна в аграрній галузі. Метою і завданнями цього Комітету має бути допомога бухгалтерам аграрного сектору у визначенні об’єктивної вартості майна при укладанні договорів купівлі-продажу, іншого відчуження; укладанні договорів купівлі-продажу та інших операцій із землею; відображенні активів підприємств у бухгалтерському балансі; переоцінці основних засобів в бухгалтерському обліку; передачі майна в статутний капітал юридичних осіб, в заставу, в оренду; викупі і оренді об’єктів державної і комунальної власності; зверненні до суду для встановлення розміру відшкодування збитку; вирішенні майнових суперечок тощо. В Положенні про Комітет з оцінки майна в аграрній галузі необхідно визначити керівні органи, права і обов’язки членів Комітету, порядок фінансування його діяльності.

Відповідно до Керівництва (п. 47, 52) ефективна робота з урядом і почуття приналежності членів до однієї сфери діяльності забезпечують розвиток професійної організації, яка, перш за все, відповідає потребам уряду, професії та інтересам суспільства. Тут слід зазначити, що ФАБФ АПКУ була створена при галузевому міністерстві і, як показує практика, продовжує успішно співпрацювати з ним над проблемами аграрного обліку і звітності. Членство в ФАБФ АПКУ бухгалтерів агропромислових підприємств та бюджетних установ системи Мінагропроду вказує на їхню приналежність саме до аграрного сектору, вказує на професійну ідентичність та зобов’язує спрямовувати свої власні зусилля на полегшення повсякденної роботи.

Важливим питанням для професійної бухгалтерської організації є проблема залучення фінансових ресурсів. У п. 100 Керівництва пропонується звернути увагу на деякі джерела доходу організації: державні гранти, спонсорська підтримка спеціальних проектів, пожертвування, підтримка міжнародних агентств розвитку, благодійні внески, надання рекламного простору, підтримка з боку фірм. Установи-донори, такі як Світовий банк, можуть надати фінансування на проекти, спрямовані на зміцнення інституційної бази в країні, в тому числі професійним організаціям. При роботі з донорами необхідно використовувати можливість отримання технічної допомоги з боку більш розвинених організацій-членів МФБ. Слід зауважити, що фінансування із зовнішніх джерел не може бути постійним, оскільки фінансова залежність обов’язково спричиняє вплив на характер і масштаби діяльності організації. Організація повинна генерувати доходи, достатні для покриття своїх витрат і забезпечення інвестиційних проектів.

Основним джерелом самофінансування організації є членські внески, які надходять двома способами: як оплата прав і привілеїв членства та як оплата отриманих професійних послуг (навчальні матеріали, іспити). Іншими джерелами Керівництво (п. 107) встановлює такі:

§     робочі наради і семінари;

§     постійне підвищення кваліфікації через Інтернет;

§     надання послуг професійного захисту;

§     надання стендів компаніям, які мають бажання продемонструвати свою продукцію членам організації.

Залучення коштів із зазначених джерел можливе лише в умовах активного проведення заходів з оприлюднення результатів роботи організації, просування професійних послуг, PR-компаній. Зв’язки з провідними представниками ділової преси, медіа-групами та підтримка органів влади на високому рівні будуть мати важливе значення у забезпеченні поінформованості про організацію серед потенційних членів та інших зацікавлених сторін. PR-компанії (виставки, презентації, зустрічі, реклама) допомагають побудувати відносини з представниками бізнесу та науково-навчальними центрами (науковцями, викладачами). На цих акціях організація налагоджує зв’язки з роботодавцями і потенційними членами. Виходячи з наведеного, перспективним завданням ФАБФ АПКУ є активізація роботи з проведення PR-компаній, таких як круглі столи, презентації навчальних програм, семінарів з питань оподаткування та земельних відносин тощо.

Роль і обов’язки професійної бухгалтерської організації. Особливе місце серед членів організації займають фахівці, які отримали визнання в інших зарубіжних професійних бухгалтерських організаціях. Ці члени, як правило, встановлюють кваліфікаційні вимоги до нових членів організації.

При формуванні кваліфікаційних вимог для вступу в члени ФАБФ АПКУ необхідно враховувати специфічні особливості агропромислового виробництва та розвитку сільських територій. До таких необхідно віднести:

§     високий рівень збитковості підприємств у сфері сільського господарства, мисливства, лісового господарства (у 2009 році – 30,1 % [10]);

§     низький рівень заробітної плати бухгалтерів в аграрній галузі. За даними Українського клубу аграрного бізнесу середній рівень заробітної плати в сільському господарстві у лютому 2011 року складав 1 406 грн./міс, що на 40 % нижче середньої заробітної плати в країні (2 338 грн.) [11];

§     низький рівень державного фінансування управлінь агропромислового розвитку, сільських навчальних закладів;

§     незадовільний стан розвитку сільської інфраструктури (транспортне сполучення, дороги, каналізація);

§     відсутність належного комунікаційного зв’язку (відсутність Інтернету, відключення телефонного зв’язку за неоплату).

Необхідно розглянути також питання щодо включення в члени організації фахівців, які не відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам на даний час, проте які мають вплив в органах влади і здатні забезпечити підтримку організації. Відсутність таких членів може спричинити нездатність організації до залучення потенційних членів, послабить підтримку органів влади та громадськості.

Ефективними методами в наборі членів до організації вважаються особисті контакти на зустрічах та налагодження зв’язків з лідерами професії (управляючий партнер аудиторської фірми, головний фінансовий директор компанії, голова правління). Результатом співпраці з декількома лідерами професії може стати набір великої кількості членів у організацію.

Професійна бухгалтерська організація повинна значну увагу приділяти взаємодії зі студентами навчальних закладів, оскільки вони можуть стати членами організації в майбутньому. Налагодженню професійних зв’язків між членами організації і студентами сприятимуть такі заходи:

§     проведення презентацій для студентів, щоб заохотити їхній інтерес до професії;

§     курси лекцій для студентів з питань обліку та застосування професійних стандартів на практиці;

§     пропозиція неповної зайнятості в роботі організації;

§     проведення спільних заходів з науковцями та тренінг-провайдерами.

Виходячи з вищенаведеного, ФАБФ АПКУ повинна посилити роботу з просування своїх завдань серед студентів аграрних ВНЗ шляхом активізації своїх територіальних відділень.

Бухгалтерська організація прагне забезпечити виконання професійних функцій високої якості. Відповідність вступним вимогам професійної компетентності не дає впевненості у здатності надавати якісні професійні послуги в майбутньому. Постійне удосконалення стандартів обліку, звітності, аудиту обумовлює необхідність постійного професійного розвитку (continuing professional development – CPD) через тренінги, семінари, вивчення періодичної літератури, складання іспитів тощо.

З 2009 року ФАБФ АПКУ налагодила проведення 3-х CPD-курсів за власною програмою «Сертифікований професійний бухгалтер АПВ» (Certified agricultural professional accountant – CAPA). В подальшому потребують впровадження 3-и CPD-курси за іншою власною програмою ФАБФ АПКУ – «Сертифікований бухгалтер бюджетних установ» (Certified accountant of public sector – CAPS). Особливістю цих курсів стане централізована організація семінарів на базі центральних відділень бюджетних установ системи Мінагропроду України і їхнє спрямування на апробацію П(С)БО ДС в аграрному секторі.

Для того, щоб надати суспільству впевненість у високій якості послуг бухгалтерів і аудиторів, професійна бухгалтерська організація повинна долучатися до розробки і впровадження програм контролю якості професійних послуг. МФБ визнає зовнішнє регулювання цього питання (наприклад, державне регулювання) і заохочує проведення контролю якості професійними організаціями у тих сферах, де таке регулювання відсутнє. Незважаючи на те, що найбільший суспільний інтерес представляють фінансові звіти підприємств і організацій, а отже, першочерговому контролю підлягають послуги з аудиту фінансової звітності, МФБ вважає доцільним впровадження програм контролю якості на якнайбільшу кількість професійних послуг (п. 173 Керівництва).

Контроль якості розглядається на трьох рівнях: на рівні окремих професійних зобов’язань, на рівні фірм і на рівні професійних організацій. Розробку стандартів і рекомендацій щодо політики і процедур контролю якості здійснює Рада з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості (IAASB) при МФБ.

Для контролю виконання конкретних видів зобов’язань введено, наприклад, Міжнародний стандарт аудиту 220 «Контроль якості під час аудиту історичної фінансової інформації». В процесі налагодження системи внутрішнього контролю якості на фірмі застосовується Міжнародний стандарт контролю якості 1 «Контроль якості для фірм, які проводять аудит та огляд історичної фінансової інформації, а також іншого надання впевненості, та надають супутні послуги». Положення про зобов’язання організацій – членів МФБ 1 «Забезпечення якості» встановлює принципи контролю якості послуг з аудиту фінансової звітності, який повинні забезпечити члени МФБ. Враховуючи той факт, що система контролю якості аудиторських послуг підвідомча Аудиторській палаті України [12], у відповідальності ФАБФ АПКУ знаходиться питання забезпечення якості бухгалтерських послуг, які надаються її членами в аграрному секторі. У зв’язку з цим, ФАБФ АПКУ повинна розглянути питання, чи є проведення CPD-курсів тим інструментом, якого достатньо, щоб гарантувати високу якість бухгалтерських послуг в аграрному секторі.

Освіта та іспити. Перед досягненням кваліфікаційного рівня бухгалтера освітній процес складається з 6-ти основних елементів (п. 216 Керівництва): вступні вимоги; професійні навички; професійні знання; професійні цінності, етика та поведінка; практичний досвід; оцінювання.

Світові орієнтири в бухгалтерській освіті вказує Рада з міжнародних стандартів бухгалтерської освіти (IAESB) при МФБ, яка розробляє міжнародні стандарти освіти для професійних бухгалтерів. Стандарти освіти визнають важливість академічної освіти і право професійної бухгалтерської організації визначити, чи є достатнім рівень такої освіти для вступу в члени організації. Разом з тим, Керівництво (п. 220) вказує на те, що академічний рівень освіти потребує поглиблення у таких сферах як бюджетний облік і управління державними фінансами. Тому ті організації, членами яких стають бухгалтера державного сектору (серед них і ФАБФ АПКУ), при наборі нових членів повинні усунути ці упущення в навчальній програмі студентів.

Навчальна програма повинна бути частиною докваліфікаційної підготовки і розвивати професійні, технічні та управлінські знання і навички. Відповідно до п. 237 Керівництва професійна освіта з бухгалтерського обліку повинна включати три складові:

§     компонент з бухгалтерського обліку, фінансів і суміжних знань (фінансовий облік та звітність, управлінський облік та контроль, оподаткування, торгове і комерційне право, аудит та послуги з надання впевненості, фінанси та фінансовий менеджмент, професійні цінності та етика);

§     компонент знань з організації та економіки підприємств (економіка, ділове середовище, корпоративне управління, ділова етика, фінансові ринки, кількісні методи, поведінка організацій, прийняття управлінських та стратегічних рішень, маркетинг; а також міжнародний бізнес та глобалізація);

§     компонент інформаційних технологій (загальні знання з інформаційних технологій, знання засобів контролю в інформаційних системах, сфери компетентності у питаннях контролю в інформаційних системах, сфери компетентності як користувача інформаційними технологіями; а також одна або декілька сфер компетентності та ролей (менеджер, оцінник та розробник інформаційних систем).

Зважаючи на вимоги МФБ до програм професійної освіти з одного боку, та наявність в аграрній академічній освіті курсів з організації та економіки підприємств, з другого боку, ми вважаємо, що ФАБФ АПКУ недоцільно включати другий компонент рекомендованої МФБ навчальної програми професійної освіти до складу програм САРА і CAPS. Разом з тим, ФАБФ АПКУ повинна розглянути доцільність розширення програм САРА і CAPS третім компонентом (інформаційні технології), враховуючи низький рівень підготовки з цих питань у аграрних навчальних закладах.

Необхідною умовою членства в професійній бухгалтерській організації є наявність мінімум 3-річного практичного досвіду роботи (п. 242 Керівництва). ФАБФ АПКУ однією з умов членства визначає наявність досвіду практичної роботи у сфері фінансів, обліку та аудиту в галузях АПК тривалістю не менше одного року. Зважаючи на вимоги МФБ, ФАБФ АПКУ повинна переглянути умову членства у частині практичного досвіду з терміну не менше одного року до терміну не менше трьох років.

Підтвердити рівень компетенції, отриманий під час навчання за професійною програмою і набуття практичного досвіду, покликаний процес складання екзаменів. Адміністрування екзаменів є складним процесом, тому не кожна організація матиме ресурси, необхідні для самостійного проведення екзаменів. В такому випадку доцільно отримати технічну допомогу в підготовці та маркуванні екзаменаційних робіт у членів МФБ, які мають досвід екзаменаційної практики. Альтернативним варіантом може бути спільна розробка та адміністрування загальних іспитів декількома професійними організаціями. Такий підхід дозволяє зменшити витрати на адміністрування екзаменів кожної організації та забезпечує автономність системи оцінювання знань.

Останнім часом у сфері професійної бухгалтерської освіти набуває поширення впровадження спільних екзаменаційних та регіональних схем. Зокрема, Асоціація присяжних сертифікованих бухгалтерів (Association of Chartered Certified Accountants – АССА) досягла домовленостей з низкою професійних організацій, відповідно до яких учасники застосовують спільну програму професійної освіти, за виключенням курсів з права та податків. Останні базуються на законодавстві відповідної країни. При цьому фахівці, які успішно пройшли підготовку і отримали відповідний кваліфікаційний рівень, можуть бути членами одночасно декількох організацій. Сьогодні АССА має 18 спільних екзаменаційних схем, серед яких домовленості з професійними бухгалтерськими організаціями з Кіпру, Греції, Таїланду.

Прикладом регіональної екзаменаційної схеми є програма «Сертифікований міжнародний професійний бухгалтер» (Certified international professional accountant – СІРА) Євразійської ради сертифікованих бухгалтерів і аудиторів. Кількість професійних організацій, членами яких стали фахівці, сертифіковані за цією програмою, становить 27 професійних організацій, серед яких і ФАБФ АПКУ.

Розвиток потенціалу. Розвиток професійної бухгалтерської організації – це складне завдання, успішне виконання якого залежить від здатності керівних органів налагодити конструктивні зв’язки та отримувати допомогу від фахівців, які мають досвід в управлінні професійними організаціями, взаємодії з органами влади і освітніми центрами. Для організації, яка вже тривалий час функціонує, корисним може стати досвід у вирішенні таких питань, як структура і зміст освітніх програм, контроль якості послуг, дисциплінарні процеси, організаційна та адміністративна структура організації.

Фінансові ресурси для здійснення реформування професійної організації можуть надати міжнародні організації, серед яких: Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Європейська комісія, Програма розвитку ООН, регіональні банки розвитку, двосторонні донори (наприклад, Департамент Великобританії з міжнародного розвитку, Агентство США з міжнародного розвитку), організації громадянського суспільства.

Керівництво (п. 281) розрізняє три види фінансової допомоги:

§     цільові ресурси – ресурси, спрямовані на реалізацію конкретних завдань;

§     проектні кошти – кошти, які контролює донор, і які використовуються органами влади спільно з громадськими організаціями;

§     урядові ресурси – донори надають великі суми коштів урядам-партнерам.

Будь-яка заявка на фінансування включає конкретний план дій і терміни досягнення результатів. Заявка не має установленої форми, оскільки кожен донор висуває свої завдання і методи їх досягнення. Як правило, донори готові профінансувати інституційні перетворення у професійному середовищі шляхом реалізації таких заходів (п. 294 Керівництва):

§     апробація тренінг-програм, особливо у сфері міжнародних стандартів обліку та аудиту;

§     розробка і впровадження регулюючих інститутів та систем контролю якості, особливо у галузі обов’язкового аудиту;

§     розробка і введення навчальних програм, які відповідають міжнародним нормам кваліфікації технічних і професійних бухгалтерів;

§     проектування статутних положень професійних організацій і регулюючих органів, включаючи їхні статутні та підстатутні документи;

§     розробка стратегічних і бізнес-планів для професійних бухгалтерських організацій;

§     консультування з питань імплементації міжнародних стандартів обліку, звітності та Кодексу етики;

§     розробка навчальних матеріалів для професійних кваліфікацій та програм безперервної професійної освіти.

Сильні професійні бухгалтерські організації відіграють важливу роль у стабільності економіки та ефективному регулюванні професії. Це дозволяє захистити суспільні інтереси та створює безпечні умови для внутрішніх і зовнішніх інвесторів. В таких умовах формується законодавство про бухгалтерський облік, яке, якщо можливо, повинне встановити членство в професійній організації обов’язковою умовою для отримання права на здійснення практики у сфері обліку і аудиту. У державному секторі уряд повинен бути зацікавлений резервувати робочі місця для фахівців, які мають відповідну професійну кваліфікацію, та класифікувати заробітну плату залежно від кваліфікаційного рівня. В цьому випадку членство в організації не є обов’язковим, проте, з іншого боку, – це необхідна умова для кар’єрного розвитку. Якщо право займатись обліковою практикою пов’язане з вимогою постійного членства в професійній організації, ця організація може співпрацювати з урядом і органами управління для захисту суспільних інтересів більш ефективно, оскільки вона матиме вплив на всю професію, а не лише на тих, хто вирішив стати її членом.

У процесі своєї діяльності професійні організації ставлять різні завдання, які враховують їхню специфіку, і виділяють коротко –, середньо та довгострокові пріоритети. Аналізуючи пріоритети організації, наведені в п. 288 Керівництва, приходимо до висновку про те, що ФАБФ АПКУ за своїм рівнем розвитку знаходиться в стадії реалізації довгострокових пріоритетів:

§     регулювання і контроль облікової практики членів;

§     організація CPD-курсів і семінарів для членів і студентів;

§     налагодження дисциплінарної системи;

§     розробка і удосконалення бізнес-стратегії та плану;

§     реклама і впровадження професійних продуктів і послуг;

§     подання заявки на членство в МФБ.

Висновок. Проведені дослідження дають підстави для висновку, про те, що організаційна структура ФАБФ АПКУ відповідає Керівництву МФБ зі створення та розвитку професійної бухгалтерської організації. Разом з тим, фізіологічні особливості об’єктів аграрного обліку впливають на оцінку їхньої справедливої вартості і є підставою для створення при ФАБФ АПКУ окремого Комітету з оцінки майна в аграрній галузі.

При формуванні кваліфікаційних вимог для вступу в члени ФАБФ АПКУ необхідно враховувати специфічні особливості агропромислового виробництва та розвитку сільських територій. Для залучення нових членів ФАБФ АПКУ повинна активізувати роботу територіальних відділень з просування своїх професійних продуктів і послуг та ознайомлення зі своєю діяльністю студентів аграрних навчальних закладів.

Зважаючи на низький рівень підготовки з питань інформатизації у аграрних навчальних закладах, ФАБФ АПКУ повинна розглянути доцільність включення до програм САРА і CAPS компоненту інформаційних технологій. За програмою CAPS потребують впровадження CPD-курси з питань впровадження в практику П(С)БО ДС.

За своїм рівнем розвитку ФАБФ АПКУ знаходиться в стадії реалізації довгострокових пріоритетів, які передбачають посилення дисциплінарної системи та подання заявки на членство в МФБ.

 

Список використаних джерел

1. Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку : [навч. посібн. для студентів ВНЗ спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» в 2–х частинах. Частина 1; 2–е вид., доп. і перероб.] / Ф.Ф. Бутинець. – Житомир: Рута, 2001. – 512 с.

2. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет : от истоков до наших дней : учеб. пособие для студ. экон. спец. вузов. / Я.В. Соколов. – М.: Аудит, 1996. – 638 с.

3. Бєлоусова І. Розвиток бухгалтерської професії як важливий чинник подолання економічної кризи в Україні / І. Бєлоусова // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – № 5. – С.3–6.

4. Петрук О.М. Регулювання бухгалтерського обліку в Україні : теорія, методологія, практика : монографія / О.М. Петрук. – Житомир: ЖДТУ, 2006. – 152 с.

5. Голов С.Ф. Сертифікація бухгалтерів : аргументи і факти / С.Ф. Голов // Дебет–Кредит. – 2002. – № 49. – С. 32.

6. Голов С.Ф. Про сертифікацію бухгалтерів / С.Ф. Голов // Баланс. – 2002. – № 43. – С. 26.

7. Прилипко С.І. Сертифікація професійних бухгалтерів в Україні / С.І. Прилипко // Облік і фінанси АПК. – 2004. – № 2. – С. 102–106.

8. Шатковська Л.С. Навчання впродовж усього життя. Проблеми післядипломної освіти / Л.С. Шатковська // Облік і фінанси АПК. – 2004. – № 2. – С. 96–101.

9. Чижевська Л.В. Бухгалтерський облік як професійна діяльність : теорія, організація, прогноз розвитку : дис. … доктора екон. наук : 08.00.09 / Чижевська Людмила Віталіївна   – Житомир, 2007. – 396 с.

10. Статистичний щорічник України за 2009 рік. – Київ: Держкомстат. – 2010. – 566 с.

11. Щомісячник AgriFYI / Український клуб аграрного бізнесу. – 2011, квітень.

12. Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 «Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг», затверджене рішенням Аудиторської палати України від 27.09.2007 р. № 182/4: [Електронний ресурс] – Режим доступу: Ліга: Закон еліт. – 2007–2011.