УДК 657.421.1

А.А. ГНАТЮК, здобувач,

кафедра аграрного бізнесу і обліку,

Тернопільський національний економічний університет

 

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З НЕОБОРОТНИМИ МАТЕРІАЛЬНИМИ АКТИВАМИ

 

Питання, які розглядаються:

·      У статті розглянуто основні критичні питання організації облікового процесу та визначено шляхи удосконалення організації обліку необоротних матеріальних активів.

Ключові слова: необоротні матеріальні активи, основні засоби, об’єкт основних засобів, організація обліку, інвентарний номер, документообіг, облікова реєстрація.

 

Вопросы, которые рассматриваются:

·      В статье рассмотрены основные критические вопросы организации учетного процесса и определено пути усовершенствования организации учета необоротных материальных активов.

Ключевые слова: необоротные материальные активы, основные средства, объекты основных средств, организация учета, инвентарный номер, документооборот.

 

Issues that are examined:

·      Basic critical questions of registration process are considered in the article and the ways of improvement account estimate intangible assets are defined.

Keywords: estimate intangible assets, fixed assets, the object of fixed assets, improvement account, inventory number, document management, registration.

 

Постановка проблеми. Організація обліку наявності, руху та використання необоротних матеріальних активів має першочергове значення для забезпечення оперативною інформацією всіх суб’єктів управління, а також для підготовки інформативної фінансової звітності для зацікавлених користувачів.

Дослідження інформаційних систем сільськогосподарських підприємств, свідчить про значну кількість інформації відображеної у первинних бухгалтерських документах, яка перенасичує облік непотрібними та застарілими показниками, а також не використовується в управлінні підприємством. Одночасно спостерігається дефіцит необхідних показників для складання звітності в умовах застосування П(С)БО 7 "Основні засоби" [1] та П(С)БО 30 "Біологічні активи" [2].

Аналіз останніх досліджень. Питання організації обліку необоротних матеріальних активів досліджували відомі вчені-економісти, такі як: Ф. Бутинець, Г. Власюк, М. Пушкар, В. Лінник, Р. Островерха, Н. Чебанова, Л. Кулаковська та інші. Вивчення й аналіз опублікованих за даною проблематикою робіт дозволили зробити висновок про те, що трансформаційні процеси, які відбуваються в економіці країни, потребують необхідності подальшого дослідження та удосконалення практичних та методичних засад організації обліку необоротних матеріальних активів.

Метою статті є визначення шляхів удосконалення організації обліку необоротних матеріальних активів, яка б відповідала сучасним завданням управління господарськими процесами і була адаптована до специфічних особливостей обліку необоротних матеріальних активів.

Постановка завдання:

-       охарактеризувати документальне оформлення руху необоротних матеріальних активів;

-       визначити проблеми в документальному оформленні руху необоротних матеріальних активів;

-       розробити пропозиції щодо удосконалення інформації в первинних облікових документах та регістрах аналітичного обліку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Порядок обліку необоротних матеріальних активів змінювався декілька разів, і то кардинально, а типові форми залишалися незмінними. Стабільність у цьому випадку навряд чи виправдана, адже типові форми не можна назвати універсальними. Застосування первинних документів регулює Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який не встановлює якихось особливих вимог, він називає тільки ті реквізити, які обов’язково мають бути в них [3]. При цьому Закон не згадує ані про бланки суворої звітності, ані про типові форми первинних документів, які широко застосовуються в практичній діяльності.

Також, відповідно до "Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 р. № 561 застосовування типових форм не є обов’язковим. Так, наприклад, в п.10 цього документа сказано: "підставою для зарахування на баланс основних засобів є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів" [4], але не сказано, що це неодмінно має бути акт, форма якого затверджена Наказом Держкомстату України від 29.12.1995 р. № 352 "Про затвердження типових форм первинного обліку" [5].

Не наполягає на застосуванні типових форм і їх розробник – Державний комітет статистики України. Про це свідчить, зокрема, лист від 05.12.2005 р. № 14/1-2-25/102, у якому сказано, що підприємство може, а не зобов’язано застосовувати типові форми [7]. Хоча, представники податкових органів в деяких випадках пильно стежать і пов’язують податкові наслідки окремих операцій з наявністю документів первинних форм. Так, наприклад, форми № ОЗСГ-1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів", № ОЗСГ-3 "Акт списання основних засобів" та № ОЗСГ-4 "Акт на списання автотранспортних засобів)" використовуються як захист від податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Але, не зважаючи на вимоги податкових органів, документальне оформлення операцій з необоротними матеріальними активами може здійснюватись як на бланках типових форм, так і на бланках, розроблених самим підприємством.

Вирішити цю проблему можна по-різному. Найпростіший шлях – адаптувати, тобто пристосувати, типові форми до сучасних вимог, доповнити їх необхідними елементами. Але можна вчинити й інакше: до типових форм внести лише ті показники, які в них передбачені, а для решти самостійно розробити додатковий бланк, оформивши його у вигляді додатку до типової форми, або у вигляді окремого первинного документа. Вибір варіанта в цьому випадку залежить від кількості показників, яким немає місця, а ця кількість, у свою чергу, залежить не лише від вимог законодавства, а й від того, яка увага приділяється на підприємстві управлінському обліку, оскільки інформаційні потреби керівників підприємства можуть бути набагато ширшими за вимоги законодавства.

Не залежно від того придбало підприємство об’єкт необоротних матеріальних активів у власність чи взяло його в оренду, виготовило об’єкт власними силами, чи отримало як внесок до статутного капіталу, розрахувалось за придбаний об’єкт грошима чи альтернативним способом (обмін, залік тощо), надходження обов’язково має бути відображено в акті приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗ-1). Ця вимога відноситься як для основних засобів так і для довгострокових біологічних активів, що на нашу думку не досить доцільно, оскільки сама назва "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" вже говорить сама про себе, також п.2.1 Методичних рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів вказує: "Багаторічні насадження (плодово-ягідні насадження усіх видів тощо), робоча та продуктивна худоба відносяться до довгострокових біологічних активів та не входять до складу основних засобів підприємства" [6]. Також Наказом Міністерства аграрної політики України від 21 лютого 2008 року № 73 затверджено спеціалізовані форми первинних документів з обліку довгострокових біологічних активів: акт приймання довгострокових біологічних активів тваринництва (формування основного стада тварин) (ф. № ДБАСГ-2), який застосовується у випадках оформлення переведення тварин в основне стадо та акт приймання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) і передачі їх в експлуатацію (ф. № ДБАСГ-1) для переведення незрілих довгострокових біологічних активів до групи зрілих довгострокових біологічних активів.

На підставі аналізу джерел і проведеного аналізу, можемо стверджувати, що для приймання-передачі довгострокових біологічних активів відсутня спеціалізована форма первинних документів, яка б відповідала сучасним вимогам обліку. Ми пропонуємо свій варіант акту приймання-передачі довгострокових біологічних активів, інформація в якому відповідала сучасним вимогам обліку довгострокових біологічних (табл. 1).

Також, на наш погляд, вимагає документального підтвердження операція з формування первісної, чи справедливої вартості довгострокових біологічних активів, оскільки об’єкти довгострокових біологічних активів на підприємство надходять різними шляхами, відповідно склад витрат при формуванні первісної вартості також різний. На нашу думку, доцільно розробити нову форму первинного обліку "Розрахунок первісної (справедливої) вартості довгострокових біологічних активів", як додаток до акта приймання-передачі довгострокових біологічних активів (табл. 2). Його використання дасть змогу поліпшити інформативність первинного обліку довгострокових біологічних активів, а також дасть можливість контролювати правильність визначення первинної (справедливої) вартості.

Висновки. Таким чином, необхідно удосконалювати практичні засади організації обліку необоротних матеріальних активів, пристосовуючи їх до практичних потреб суб’єктів підприємницької діяльності. Основними шляхами удосконалення організації обліку необоротних матеріальних активів є раціоналізація форм первинних документів, адаптованих до сучасних вимог. Запропоновані нами "Акт приймання-передачі довгострокових біологічних активів" та "Розрахунок первісної (справедливої) вартості довгострокових біологічних активів", як додаток до акта приймання-передачі довгострокових біологічних активів, має ряд переваг при їх застосуванні, а саме:

-            поліпшить інформативність первинного обліку довгострокових біологічних активів;

-            надасть можливість проводити детальний аналіз формування первинної вартості довгострокових біологічних активів;

-            дозволить контролювати правильність віднесення витрат до первинної вартості довгострокового біологічного активу.