В.М.Пархоменко

канд. екон. наук, доцент, заслужений економіст України,

начальник Управління методології бухгалтерського обліку

Міністерства фінансів України

 

&            Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·          Несмотря на то, что методика формирования показателей финансовой отчетности раскрыта в положениях (стандартах) бухгалтерского учета (ПБО), на практике у бухгалтеров все еще возникают вопросы по заполнению отдельных ее статей

·          Финансовая отчетность за 2005 год будет подаваться с дополнением «Финансовая отчетность за сегментами» (ф. № 6). В статье даются рекомендации по составлению финансовой отчетности, в т.ч. и данной формы, с учетом особенностей агропромышленной отрасли

&            Key issues that are disclosed:

·          In spite of the fact that the technique of formation of parameters of the financial reporting is opened in positions (standards) of accountting in practice accountants still have questions on filling its separate items

·          The financial reporting for 2005 will be submitted with addition «The Financial reporting by segments». Recommendations on drawing up the financial reporting including the given form are given in article in view of features of agroindustrial branch

 

Річна звітність підприємств є важливим джерелом інформації як для внутрішніх, так і зовнішніх користувачів фінансово-економічної інформації. Її використовують на мікро- і на макрорівнях для управління підприємством, а також державного управління. Тому завданням Міністарства фінансів України, як органу, що регулює питання методології бухгалтерського обліку і фінансової звітності, є формування такої методології обліу, яка б забезпечила необхідну інформативність фінансової звітності.

В минулому році Міністерством фінансів України було затверджено ПБО 29 “Фінансова звітність за сегментами”, що відповідає вимогам Програми реформування обліку та є щеодним кроком до задоволення потреб користувачів фінансової інформації.

Крім розробки та запровадження методичних положень бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності не менш важливими питаннями є питання дотримання єдиної методології та правил формування звітних показників. Достовірне їх відображення є обов’язком кожного господарюючого суб’єкта. Незважаючи на велику кількість публікацій щодо формування річної фінансової звітності у бухгалтерів все ж виникають питання щодо методики формування окремих статей звітності на яких ми маємо за мету зупинитися у даній статті.

Річна фінансова звітність підприємств у 2005 році (крім малих підприємств) складається з Балансу (форма № 1), Звіту про фінансові результати (форма № 2), Звіту про рух грошових коштів (форма № 3), Звіту про власний капітал (форма № 5) і Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5), Додатка до приміток до річної фінансової звітності “Інформація за сегментами” (форма № 6).

Для суб’єктів малого підприємництва встановлюється за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати.

Показники річної бухгалтерської звітності відображаються наростаючим підсумком з початку звітного року.

Фінансову звітність складають у тисячах гривень, а суб’єкти малого підприємництва фінансову звітність складають у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

При складанні річного фінансового звіту за 2005 р. не застосовують Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (далі – ПБО) 22 “Вплив інфляції”, затверджений наказом Мінфіну України від 28.02.2002 р. № 147, оскільки макроекономічна ситуація за останні три роки (2003 – 2005) за кумулятивним індексом інфляції не досягла параметрів, наявність яких викликала б необхідність коригування показників звітності (п. 4 ПБО 22): “Показники річної фінансової звітності підприємства за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90 і більше відсотків підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування.”

Складанню фінансової звітності на підприємствах АПК передує певна підготовча робота, основними складовими якої є проведення інвентаризації активів та зобов’язань.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів та зобов’язань, під час якої перевіряються й документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка. Такі положення передбачені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, зокрема ст. 10 “Інвентаризація активів та зобов’язань”. Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України “Про порядок подання фінансової звітності” від 28.02.2000 р. № 419 передбачено, що перед складанням річної фінансової звітності проведення інвентаризації активів та зобов’язань є обов’язковим.

За діючим Планом рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій та інструкції про його застосування, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, обов’язковому закриттю перед формуванням річної звітності підлягають рахунки класу 7 “Доходи та фінансові результати”, класу 9 “Витрати”,якщо це не здійснювалося щомісячно.

Крім того, слід пам’ятати, що рахунок 44 має три субрахунки. Два з них відповідають за назвою і суттю відповідній частині назві рахунка 44, а третій – “Прибуток, використаний у звітному році” необхідно оборотами в кінці року закрити у кореспонденції з субрахунком 441 або 442 (або з обома) оборотами між ними так, щоб на кінець року утворилося сальдо тільки на одному субрахунку – на 441 “Прибуток нерозподілений” або на 442 “Непокриті збитки”.

При заповненні статей Балансу (форми № 1 і № 1-м) у звітному році необхідно забезпечити відповідність показників вступного сальдо (графа 3) з урахуванням трансформації, що можливо мала місце у підприємстві, зокрема це можуть бути: організаційно-структурні зміни підприємства (вибуття, приєднання частин, структурних підрозділів, філій підприємства), що відбулися станом на 1 січня звітного року, виправлення виявлених у звітному році помилок за минулі роки, які впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збит­ку). Таким чином, у графі 3 Балансу наводиться скоригована на зазначені зміни величина відповідної статті Балансу станом на 31 грудня попереднього року, а в графі 4 – показник (сальдо) відповідного рахунка (субрахунка) бухгалтерського обліку станом на кінець звітного року.

Особливу увагу підприємствах АПК слід звернути на порядок формування деяких статей балансу.

Статті “Нематеріальні активи” і “Основні засоби”.  У даних статтях наводяться первісна і залишкова вартість відповідних необоротних активів і накопичений знос (амортизація) за період з початку експлуатації. 

У процесі господарської діяльності агропромислове підприємство може використовувати як власні, так і орендовані основні засоби. Відображення останніх у балансах орендаря та орендодавця залежить від виду оренди.

У разі фінансової оренди, орендований актив відображається у балансі орендаря як актив та зобов’язання за найменшою оціночною вартістю майна на початок оренди або за теперішньою вартістю загальної суми мінімальних орендних платежів. При оперативній оренді орендоване майно відображається у балансі орендодавця ,а в орендаря такі об’єкти оренди обліковують поза балансом.

Стаття “Довгострокові фінансові інвестиції”. Дана стаття відображає фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (наприклад, це можуть бути акції переробних, сервісних підприємств АПК, інші акції чи пайові внески до статутних фондів кооперативів тощо).

Собівартість фінансових інвестицій включає: ціну придбання, комісійні винагороди, гонорари, податки, які не відшкодовуються, банківські збори, інші витрати, що безпосередньо пов’язані з придбанням інвестицій.

Щодо відображення у балансі вартості інвестицій у спільну діяльність слід відмітити, що за даною статтею відображаються внески лише в спільні підприємства із створенням юридичної особи. Учасники спільної діяльності без створення юридичної особи відображають активи та зобов’язання, які він контролює за відповідними статтями активів та зобов’язань. 

Статті “Відстрочені податкові активи” і “Відстрочені податкові зобов’язання” заповнюються з урахуванням норм ПБО 17 “Податок на прибуток”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 р. № 353, і здійсненням облікових записів на рахунках 17 і 54 на дату балансу. ПБО 17 має застосовуватися підприємствами, які є платниками податку на прибуток.

Згідно із наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2001 р. № 101 ПБО 17 суб’єкти господарювання, які є суб’єктами малого підприємництва, незалежно від того, що вони можуть бути платниками податку на прибуток не визначають відстрочених податкових активів чи зобов’язань. Відповідно дану статтю звітності не заповнюють.

При складанні розділу ІІ Балансу “Оборотні активи” необхідно звернути увагу на наступне.

У статті “Виробничі запаси” відображають вартість оборотних активів, облік яких ведуть на рахунках 20 “Виробничі запаси” і 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, включаючи транспортно-заготівельні витрати, які після розподілу залишилися на цих рахунках. На рахунку 22 і в цій статті відповідно відображають вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) на складі. МШП, що передані в експлуатацію, у цій статті не відображають, їх вартість включають до відповідних витрат.

 Вартість товарів зазначають за витратами на придбання (без торговельних націнок).

До статті “Грошові кошти та їх еквіваленти” (рядки 230 і 240) сальдо субрахунків 333 і 334 про вартість грошових документів не включається. Такі відомості наводять у статті “Інші оборотні активи” (рядок 250). Сальдо субрахунків 643 і 644 до статті “Розрахунки з бюджетом” не включають, а відображають у рядках 250 і 610 відповід­но.

Дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість за реалізовані товари, продукцію, роботи і послуги наводиться трьома показниками: за сумою виконаного договору купівлі-продажу, за сумою створеного резерву сумнівних боргів і різниця між ними як чиста реалізаційна вартість, що включається до підсумку балансу. Статті “Векселі одержані”, “Інша поточна дебіторська заборгованість” і “Заборгованість із внутрішніх розрахунків”, якщо по них створено резерв сумнівних боргів, має відображатися за принципом оцінки “нетто”, тобто заборгованість за виконаними угодами, зменшена на суму створеного по них резерву сумнівних боргів.Відповідно до доручення Уряду підприемства державного сектору економіки мають  застосовувати лише метод питомої ваги для визначення суми резерву сумнівних боргів.

Заповнюючи розділ ІІ пасиву Балансу, у статті “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”  необхідно мати на увазі, що сальдо на рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” на дату балансу має відповідати розрахунковим виплатам з подій, що відбулися. Тобто розрахунок майбутніх виплат на дату балансу слід здійснювати на основі фактично здійснених виплат за минулий звітний рік з урахуванням залишку на кінець року.

Показники рядка 420 “Цільове фінансування” визначаються на рахунку 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” з урахуванням вимог, викладених у пунктах 16 – 19 ПБО 15 “Дохід”, а саме: цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не з’явиться підтвердження того, що воно дійсно буде одержане і підприємство виконає всі умови щодо такого фінансування. Одержане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких були понесені витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.

Для обліку цільового фінансування, як відомо, використовують рахунок 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”.

На сьогодні у більшості сільськогосподарських підприємств на цьому рахунку обліковують:

суми дотацій, що надходять від переробних підприємств за реалізоване їм молоко та м’ясо в живій вазі;

акумульовані на спеціальному рахунку суми податку на додану вартість з продажу продукції власного виробництва;

суми відшкодувань з бюджету частини вартості відсотків, нарахованих банкам за користування кредитами;

інші суми цільового фінансування (фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва та рослинництва; селекція в тваринництві, птахівництві та рослинництві; протиепізоотичні (ветеринарно-санітарні заходи) заходи; заходи щодо боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин; часткова компенсація складної сільськогосподарської техніки; закладення і нагляд за багаторічними насадженнями; докорінне поліпшення земель (вапнування кислих та гіпсування солонцюватих ґрунтів, фосфоритування, роботи з меліоративного обробітку солончакових ґрунтів); заходи з охорони і захисту, раціонального використання лісів і таке інше).

Плату за користування дитячими дошкільними закладами в цільовому фінансуванні не відображають, а включають до складу інших операційних доходів підприємства.

Відповідно до ПБО 1 показники фінансової звітності філій, відділень та інших відокремлених підрозділів включають до загального фінансового звіту підприємства – юридичної особи. Сальдо з внутрішньогосподарських розрахунків (субрахунок 683) при складанні загального Балансу підприємства — юридичної особи згортається.

У Звіті про фінансові результати підприємства — юридичної особи показники наводять згорнуто, а у зведеному (щодо двох і більше юридичних осіб) — розгорнуто. Так, якщо в одній філії є валовий збиток (рядок 055), а в інших філіях — валовий прибуток (рядок 050), то у загаль­ному звіті підприємства має бути наведено тільки­ один показник — згорнутий валовий прибуток або валовий збиток (рядок 050 або 055), який визначають як різницю показників у рядках 035 і 040.  Якщо ж, наприклад, в одного підприємства — юридичної особи є прибуток (рядок 100), а в інших підприємств — юридичних осіб, що включені до зведеного звіту, — збитки (рядок 105), то у зведеному Звіті про фінансові результати відповідні показники мають бути наведені одночасно у рядку 100 і в рядку 105.

При заповненні Звіту про фінансові результати, вважаю за необхідне звернути увагу на наступні позиції.

У статті “Дохід (виручка) від реалізації продук­ції (товарів, робіт, послуг)” підприємства показують дохід - брутто, тобто без вирахування непрямих податків, зборів, надходжень на користь інших осіб, інших вирахувань (надані знижки, повернення продукції, товарів, страхові відшкодування).

Чистий дохід (нетто) від реалізації продукції визначають після вирахування сум непрямих податків, зборів, надходжень на користь комітентів, знижок, вартості повернутої продукції й товарів, страхових відшкодувань. Суму чистого доходу порівнюють з виробничою собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг) для визначення валового фінансового результату (прибутку чи збитку), що наводиться у рядку 050 або у рядку 055 форми № 2.

Виробнича собівартість продукції зменшується на чисту вартість супутньої продукції, яка відпускається на сторону, та на вартість супутньої продукції в оцінці можливого використання, яку використовують безпосередньо в підприємстві. Виробничу собівартість (прямі матеріальні витрати) продукції та елемент “Матеріальні витрати” зменшують на вартість зворотних відходів, одержаних під час виробництва. До виробничої собівартості включають втрати від браку з технологічних причин у межах передбачених норм (технічно неминучий брак).

З 01.01.2004 р. введено  в дію ПБО 27 “Діяльність, що припиняється”. Відповідно до його положень, доходи та витрати, пов’язані із припиненням діяльності (реалізація залишків продукції, розпродаж необоротних активів та виробничих записів, витрати з ліквідації тощо) відображаються розгорнуто за відповідними статтями доходів і витрат. А також, одночасно в довідковому режимі, фінансовий результат від діяльності, що припиняється слід відобразити у вписуваному рядку 176 “в тому числі фінансовий результат від діяльності, що припиняється”.

Одним із елементів операційних витрат є елемент „Амортизація”, до складу якого включаються суми нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів; інших необоротних матеріальних активів. Порядок нарахування амортизації на основні засоби визначено ПБО 7 „Основні засоби” де зокрема зазначається, що об’єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі та незавершених капітальних інвестицій). Таким чином, у сільськогосподарських підприємствах тварини основного стада – це основні засоби, на які має нараховуватися  амортизація на загальних засадах. При цьому слід зазначити , що амортизація визначаеться від первісної вартості худоби , зменшеної на ії ліквідаційну вартість.

У сільськогосподарських товаровиробників часто виникає питання, як правильно відобразити в фінансовій звітності (у ІІ розділі Звіту про фінансові результати) суми нарахованого фіксованого сільськогосподарського податку. Вказаний податок, слід відображати в складі інших операційних витрат розділу II “Елементи операційних витрат” Звіту про фінансові результати.

Сума всіх витрат операційної діяльності у розділі І може не збігатися із сумою за елементами операційних витрат (розділ II форма № 2), зокрема, на суму зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва, незавершеного виробництва, готової продукції, а також у зв’язку з відмінністю щодо включення собівартості товарів, які вибули. Собівартість товарів, що вибули, не включають до елементів витрат розділу ІІ, тоді як їх показують у розділі І. При цьому транспортно-заготівельні витрати, що приєднані до первісної вартості (собівартості) товарів і запасів, мають бути включені до відповідних елементів витрат операційної діяльності (матеріальні, оплата праці, амортизація тощо). До розділу ІІ не включають собівартість (еквівалент за курсом НБУ) реалізованої іноземної валюти й собівартість (балансова вартість) реалізованих матеріальних цінностей, хоча такі суми наводяться у розділі І. Суму витрат за економічними елементами визначають за вирахуванням тих витрат, які є собівартістю продукції (робіт, послуг) допоміжних та обслуговуючих виробництв і господарств, що спожита в основному або в іншому допоміжному та обслуговуючому виробництвах (господарствах) підприємства.

У Звіті про рух грошових коштів (ф. № 3) подають інформацію про суму чистого надход­ження або чистого видатку грошової маси у підприємства за рік у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Чистим надходженням грошових коштів визнається перевищення суми надходжень грошових коштів над сумою їх видатків у звітному році. Чистим видатком грошових коштів вважається перевищення суми видатків грошових коштів над сумою їх надходження за звіт­ний рік.

Дані про рух грошових коштів під час здійснення фінансової та інвестиційної діяльності визначають вибіркою даних про їх витрачання і надходження безпосередньо за оборотами на рахун­ках у регістрах бухгалтерського обліку грошових коштів, зокре­ма, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356 (Журнали 1 і 2, Відомості 1.1, 1.2, 1.3) та наказом Міністерства аграрної політики України від 07.03.2001р. № 7 (Журнали-ордери та відомості № 1 с.г. та № 2 с.г.) .

Внутрішні зміни у складі коштів (з каси у банк, з поточного рахунка в банку на депозитний, акредитивний рахунки та рахунок лімітованих чекових книжок, і навпаки) до цього звіту не включають.

Для визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності ПБО 4 пропонується не метод вибірки оборотів безпосередньо на рахунках і в регістрах обліку грошових коштів, а простіший спосіб, який в основному ґрунтується на викорис­танні готових даних (показників) із річного Балансу і річного Звіту про фінансові ре­зультати.

Визначати показники розділу І Звіту про рух грошових коштів у результаті операційної діяльності можна так.

Показник рядка 010 має бути використаний відповідно з рядка 170 або 175 форми № 2.

Прибуток (збиток) від бартерних операцій виділяти (вираховувати) не слід.

Показник рядка 020 заповнюється за даними показника рядка 260 форми № 2. При заповненні ряд­ків 010, 030, 040, 050, 080, 090, 100, 110 показники, які є відповіддю на слово у дужках, наводять у графі 4 “Видаток”.

Показник “Амортизація необоротних активів” (рядок 020) як такий, що зменшує прибуток і не пов’язаний з рухом грошових коштів, наводиться у графі “Надходження”.

Показник зміни забезпечень визначають як різницю між показником на кінець звітного року (графа 4) і показником на початок звітного року (графа 3) по рядку 430 Балансу (якщо там не створено забезпечень для інвестиційної і фінансової діяльності).

Показник рядка 050 визначають як різницю між сумою показників у рядках 110, 120, 130 і сумою показників у рядках 150, 160 Звіту про фінансові результати (графа 4), або навпаки (графа 3).

Показник рядка 060 “Витрати на сплату відсотків” дорівнює показнику рядка 140 Звіту про фінансові результати “Фінансові витрати”.

Зміни оборотних активів визначають як різницю між даними балансу на кінець року і на початок року в рядку 260 (без урахування показників рядків 190, 220, 230, 240 та інших неопераційних оборотних активів у рядку 250, які визначають вибірково) і показують одним числом у відповідній графі – або 3 “Надходження”, або 4 “Видаток”. При визначенні цієї різниці також не враховується зміна дебіторської заборгованості з поточного податку на прибуток і зменшення дебіторської заборгованості за іншими платежами до бюд­жету внаслідок зарахування кредиторської заборгованості за поточним податком на прибуток.

Показники рядків 090 “Збільшення (зменшення) витрат майбутніх періодів” і 110 “Збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів” визначають також різницею показників на кінець і на початок року відповідно у рядках 270 “Витрати майбутніх періодів” і 630 “Доходи майбутніх періодів” Балансу.

Показник змін поточних зобов’язань (рядок 100) в основному може бути визначений як різниця між даними за графою 4 і графою 3 у рядку 620 Балансу без урахування показників відповідно рядків 500, 510, 590 Балансу і без урахування зобов’язань за операціями, не пов’язаними з операційною діяльністю, які встановлюють шляхом вибірки з аналітичного обліку. Потрібно також виключити зміни у зобов’язаннях, які є наслідком негрошових операцій інвестиційної та фінансової діяльності (погашення зобов’язання, наприклад, за сировину, передавання основних засобів, акцій), або сталися внаслідок виправлення помилок у зобов’язаннях за минулі роки. Не враховують зміну суми зобов’язання з поточного податку на прибуток і зменшення зобов’язань за іншими платежами до бюджету внаслідок зарахування дебіторської заборгованості за поточним податком на прибуток.

У рядку 130 “Сплачені відсотки” зазначають суму сплачених грошових коштів у порядку погашення зобов’язань за користування позиками, облігаціями, фінансовою орендою.

У рядку 140 “Сплачені податки на прибуток” наводять суму, що сплачена грошима у погашення заборгованості за податок на прибуток.

Показник рядка 420 “Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів” дорівнює показнику з рядка 040 “Збиток (прибуток) від нереалізаційних курсових різниць” Звіту про рух грошових коштів.

Звіт про власний капітал (ф. № 4) містить інформацію про види власного капіталу і причини його змін. Зміни капіталу в Звіті можуть відображатися внаслідок однієї причини за одним видом капіталу як зменшення, а за другим – як збільшення. Наприклад, відрахування до резервного капіталу, на збільшення статутного капіталу прибутку мають відобразитися збільшенням статутного капіталу, збільшенням резервного капіталу і зменшенням (заповнювати у дужках) нерозподіленого прибутку.

Є зміни, які в цьому Звіті зачіпають тільки один вид капіталу, наприклад, таке витрачання прибутку як нарахування дивідендів слід показати тільки зменшенням нерозподіленого прибутку.

Залишок на початок року власного капіталу за його видами (рядок 010) визначають за показниками на кінець року Звіту про власний капітал за попередній рік. Дані про зміни власного капіталу на початок звітного року внаслідок зміни облікової політики, виправлення помилок, що виявлені у звітному році за попередні роки тощо, наводять у рядках 020, 030 і 040 з наступним визначенням скоригованого сальдо власного капіталу на початок звітного року у рядку 050.

Показник чистого прибутку (збитку) за звітний рік (рядок 130) відповідатиме такому самому показнику в Звіті про фінансові результати (рядки 220 або 225) і може також бути одержаний (для перевірки) з оборотів на субрахунках 441 і 442 у кореспонденції з ра­хунком 79.

Вартість безоплатно одержаних активів, яка впливає на збільшення іншого додаткового капіталу (рядок 270 графи 6), визначають шляхом аналізу записів на субрахунку 424 у кореспонденції з рахунками 10 “Основні засоби”, 11 “Інші необоротні мате­ріальні активи”, 12 “Нематеріальні активи”, 15 “Капітальні інвестиції”. Зменшення іншого додаткового капіталу щодо безоплатно одержаних необоротних активів має бути ві­дображено (у рядку 280 графи 6 у дужках) в сумі нарахованої амортизації їх вартості, поточного податку на прибуток від вартості безоплатно одержаних необоротних активів.

Належну до сплати до загального фонду Держбюджету суму чистого прибутку  показують у рядку 170 за графою 8. У графах 6 і 8  наводиться сума відрахувань на розвіток виробництва.

Затверджені Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5) є обов’язковими для подання всіма підприємствами і організаціями, крім тих, що подають річну фінансову звітність у складі тільки Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м).

При формуванні Приміток до річної звітності слід керуватися вимогами наказу Міністерства фінансів України від 29.11.2000р. за № 302 (у редакції наказу від 28.10.2003 р. № 602). Даним наказом передбачено, що підприємства, для яких не є обов’язковою вимога оприлюднення річної фінансової звітності, крім інформації, що наведена у Формі №5 повинні наводити інформацію, розкриття якої передбачено наказом 302. Підприемсва, які зобовьязані оприлюднювати річну фінансову звітність, повінні крім усьго попередньо зазначеного розривати всю іншу суттеву інформацію, визначену Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Тобто слід звертатися до вимог ПБО та крім Приміток за формою № 5 формувати додаткові примітки у довільній формі – це може бути текстова форма, таблична, примітки можуть містити рисунки, графіки, діаграми тощо.

Показники Приміток до фінансової звітності повинні відповідати даним бухгалтерського обліку та бути співставними з іншими формами звітності. 

Новою формою фінансової звітності у 2005 році є форма № 6 Додаток до приміток до річної фінансової звітності “Інформація за сегментами”. Дану форму не складають малі підприємства  і неприбуткові організації,а також підприемства-монополісти,підприества з вільними цінами па їх продукціюта підприемства , які не зобовьязані оприлюднювати свою річну фінансову звітність.

У Додатку до приміток до річної фінансової звітності (ф. №6) наводиться інформація про звітні сегменти. Звітними сегментами є господарські або географічні сегменти, які визначаються підприємством за встановленими критеріями у порядку, що передбачений ПБО 29 “фінансова звітність за сегментами”.

Форма № 6 побудована таким чином, щоб відобразити показники за пріоритетними та допоміжними звітними сегментами. Пріоритетність звітних сегментів підприємство також визначає самостійно за наступними правилами. Якщо ризики і фінансові результати залежать, головним чином, від відмінностей вироблюваної та реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), якщо організаційно-управлінська структура підприємства побудована за виробництвом видів продукції і видами діяльності, то пріоритетними звітними має бути визнано господарські сегменти, а допоміжними – географічний виробничий і географічний збутовий. Продукція, на яку встановлені державні регульовані ціни, та продукція, яка займае монопольне(домінуюче) становище на ринку, обовьязково визнаеться приоритетним  господарським сегментом.

Якщо ризики і фінансові результати залежать від відмінностей у географічних регіонах діяльності, якщо організаційно-управлінська структура підприємства заснована на територіальних засадих, то для цілей складання фінансової звітності пріоритетним звітним має визнаватися географічний сегмент, а допоміжним – господарський.

Якщо пріоритетним звітним сегментом визначено господарський сегмент, про що має бути зазаначено у вільному місті назви розділу І форми № 6, то у розділі ІІ за звітними географічними збутовими сегментами наводиться чистий дохід від реалізації продукції зовнішнім покупцям, а у розділі ІІ за звітними географічними виробничими сегментами – показники про балансову вартість активів і капітальні інвестиції. Відповідна назва допоміжних звітних сегментів вписується у вільному місті розділів ІІ і ІІІ.

Якщо пріоритетним звітним сегментом визначено будь-який географічний (виробничий чи збутовий) сегмент, то заповнюються розділ І за показниками пріоритетного звітного сегмента і розділ ІІ за допоміжними господарськими звітними сегментами. Розділ ІІІ, у разі визначення пріоритетним географічний звітний сегмент, має заповнюватися, якщо місце розташування активів сегментів відрізняється від місця розташування покупців готової продукції (товарів, робіт, послуг).

Порядок визначення доходів, витрат, активів та зобов’язань за сегментами визначено ПБО 29.

Міністерством Фінансів України розроблено Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників річної фінансової звітності із доповненням щодо показників форми N 6, що сприятиме якісному її складанню (лист Мінфіну від 31.12.2003 р. № 31-04200-20-5/8622).

Як бачимо, незважаючи на єдині методичні підходи до формування показників фінансової звітності у підприємств різних галузей, різних за розміром та організаційно-правовими формами виникають проблемні питання, тому необхідно налагоджувати систему підвищення кваліфікації бухгалтерів. Для цього слід координувати співпрацю виконавчих органів влади, що мають забезпечувати контроль за достовірністю показників фінансової звітності підприємств, із громадськими організаціями, що об’єднують фахівців з бухгалтерського обліку, аудиту, фінансів щодо розробки, пропагування та розповсюдження методичних рекомендацій із застосування кожного ПБО та з питань підготовки кадрів і підвищення кваліфікації фінансово-облікових працівників підприємств.

 

Список використаних нормативно-правових актів та літературних джерел

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11.05.2000 р. № 1707-III, від 08.06.2000 р. № 1807-III, від 22.06.2000 р. № 1829-III).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 “Про затвердження Порядку подання фінансової звітності” (із змінами і доповненнями).

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", 2 "Баланс", 3 "Звіт про фінансові результати", 4 "Звіт про рух грошових коштів", 5 "Звіт про власний капітал", 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”, 20 “Консолідована фінансова звітність”, 29 „Фінансова звітність за сегментами”

4. Наказ Міністерства фінансів України від 29.11.2000 р. № 302 “Про Примітки до річної фінансової звітності” (із змінами і доповненнями).

5. В.Пархоменко Фінансова звітність за сегментами //Бухгалтерський облік і аудит.-2005.-№6

6. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі. Ч. 8 Луганськ: Футура, 2005. – 640 с.

7. Жук В.М. Реформування бухгалтерського обліку та звітності // Облік і фінанси АПК. – 2005. – № 3. – С. 4-14.

8. Лузан Ю.Я. Звітність підприємства – основа інформаційної системи управління // Облік і фінанси АПК. – 2004. – №1. – С. 4-10.

9.Саблук П.Т. Проблеми реформування обліку та звітності. // Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи. Частина І. Проблеми адаптації бухгалтерського обліку АПК України до міжнародних правил та вимог. / За редакцією П.Т. Саблука, М.Я. Дем’яненка, В.М. Жука. – К.: Інститут аграрної економіки, 2003. – 183 с. – С. 5-7.

10. Чижевська Л.В., Пархоменко В.М., Кривоший М.М. Звітність підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. За ред.проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2003. – 436 с.