Б.В. Мельничук,

науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН

 

Удосконалення галузевої програми підвищення кваліфікації
та сертифікації бухгалтерів

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·       Рассматриваются проблемы совершенствования системы профессионального образования бухгалтеров агропромышленного комплекса

·       Предложено разработать специализированную программу сертификации бухгалтеров в рамках программы международной сертификации

 

Key issues that are considered:

·       The problems of accountants professional education in AIC are considered

·       The specialization program of certification needs to be developed according to the general program of international certification of accountants

 

В усьому світі прийнято, що мовою бізнесу є бухгалтерський облік. Це не викликає жодного сумніву. Однак, економічні реалії в різних країнах світу, розвиток глобалізаційних процесів на основі діяльності транснаціональних корпорацій показали, що ця мова потребує удосконалення на основі стандартизації та уніфікації. Для цього в бухгалтерській практиці в багатьох країнах світу почали застосовувати Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) (пізніше – Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ)). Ці стандарти стали основою перебудови системи бухгалтерського обліку і в Україні, започаткованої в 1996 році.

Продовжуючи реформування системи бухгалтерського обліку в Україні, все частіше озвучується проблема безпосереднього застосування міжнародних стандартів фінансової звітності на вітчизняних підприємствах. Це передбачає наявність висококваліфікованих фахівців, які володіють відповідними знаннями. Тому важливим питанням в розвитку бухгалтерського обліку в Україні є створення якісної системи професійної освіти обліково-економічних працівників.

Проблемам професійного розвитку бухгалтерів останнім часом приділялася увага у працях таких вчених: С.Ф. Голова [1, 2], В.М. Жука [3], С.І. Прилипка [4], Л.С. Шатковської [5].

Метою даної статті є аналіз існуючого стану професійної освіти бухгалтерів агропромислових підприємств, а також обгрунтування необхідності розробки окремої навчальної програми для спеціалістів АПК із врахуванням специфіки галузі.

Аналізуючи освітній рівень головних та рядових бухгалтерів сільськогосподарських підприємств, можна зробити досить невтішні висновки. За даними Мінагрополітики в 2005 році з 12923 головних бухгалтерів сільськогосподарських підприємств вищу освіту мали 7811, що становить 60,4% (табл. 1). Рівень підготовки звичайних бухгалтерів ще нижчий.

Таблиця 1.

Чисельність, склад і рух працівників, які займають посади головних бухгалтерів за 2005 рік

Джерело: за даними Мінагрополітики

 

Не важко зрозуміти, що з таким кваліфікаційним рівнем працівників бухгалтерських служб сільськогосподарських підприємств вкрай важко реалізувати намічені на державному рівні заходи щодо поступового переходу вітчизняних підприємств на міжнародні стандарти фінансової звітності.

Проблема, звичайно, криється не лише в існуючих недоліках освітньої системи. Вона пов’язана із відтоком кваліфікованих кадрів із сільського господарства. Вищі навчальні заклади готують значну кількість спеціалістів з бухгалтерського обліку. Проте, випускники воліють залишитися в місті, займаючи посади економістів, бухгалтерів, фінансистів в підприємствах малого та середнього бізнесу, орієнтованого на торгівлю та сферу послуг. Основна ж маса бухгалтерів сільськогосподарських підприємств з вищою освітою – це спеціалісти старшого працездатного віку, а також працюючі пенсіонери.

В таких умовах необхідно здійснювати комплексні заходи по врегулюванню даної ситуації, що більшою мірою стосуються не просто удосконалення системи освіти, а загального покращення добробуту спеціалістів, що працюють у сільській місцевості. Однак, це займе досить багато часу.

Проте, розвиток вітчизняної економіки і залучення інвестицій в агропромисловий сектор країни вже сьогодні вимагає наявності на підприємствах галузі облікових працівників – висококваліфікованих фахівців із досконалими знаннями вітчизняних та міжнародних стандартів обліку та звітності, не просто рахівників, а бухгалтерів-аналітиків.

Для забезпечення підприємств такого роду фахівцями, крім підготовки у вищих навчальних закладах необхідний інший рівень навичок, а саме виникає необхідність в діючій системі професійної освіти.

Невідповідність системи післядипломної освіти бухгалтерів загальноприйнятим міжнародним принципам і стандартам, які розроблено Міжнародною Федерацією Бухгалтерів (МФБ) та вступили в дію з 2005 року є однією із важливих проблем реформування та розвитку бухгалтерського обліку в Україні.

У першу чергу, ця невідповідність полягає у відсутності певної відповідальності державних або громадських установ за компетентність та кваліфікаційний рівень бухгалтера. Радянська система постійного підвищення кваліфікації сільськогосподарських кадрів зруйнована, натомість лише проходить формування професійних інститутів бухгалтерів на зразок світових стандартів, які могли б взяти на себе відповідальність за рівень бухгалтера перед потенційними власником-роботодавцем.

Однією з причин низького кваліфікаційного рівня бухгалтерів сільськогосподарських підприємств є офіційно невирішене питання щодо підвищення їх кваліфікації.

Разом з тим, широке залучення іноземних інвестицій в агропромисловий комплекс України, вихід підприємств на фондовий ринок, неможливе без запровадження системи підвищення кваліфікації та сертифікації бухгалтерів, що відповідає вимогам міжнародних стандартів.

Постійне підвищення кваліфікації бухгалтерів є невід’ємною складовою професійного росту бухгалтерів, які задовольнятимуть вимоги суспільства до професії бухгалтера (Рис. 1).

Рис. 1. Кваліфікаційні складові професійного бухгалтера

Постійне підтримання високої професійної компетентності бухгалтерів – різноплановий процес постійного професійного розвитку, який передбачає формування та оновлення професійних знань, вмінь та навичок, а також розуміння фахівцями закономірностей відтворювальних процесів в економіці у взаємозв’язку з розвитком політичних, культурних та інших суспільних явищ. Обов’язок професії бухгалтера полягає в забезпеченні впевненості користувачів фінансової звітності в тому, що бухгалтери продовжують розвивати, вдосконалювати та підтримувати професійну компетентність.

С.Ф. Голов визначає сертифікацію бухгалтерів способом визнання їх високого професійного рівня та першим кроком до міжнародного визнання кваліфікації українських бухгалтерів. Він наголошує, що саме сертифікація бухгалтерів є важливою складовою реформування бухгалтерського обліку в Україні, оскільки сприяє:

- зростанню кваліфікації бухгалтерів і престижу професії;

- зниженню рівня ризику для учасників фондового ринку і фінансових інститутів;

- гармонізації української системи професійної підготовки бухгалтерів з міжнародними стандартами;

- підвищенню ефективності корпоративного управління;

- посиленню контролю за дотриманням норм професійної етики бухгалтерів і аудиторів [1, с.26; 2, с.32].

С.І. Прилипко зауважує, що сьогодні нагальною потребою є формулювання пріоритетів національної політики у сфері обліку та аудиту, яка має й надалі розвивати передумови для реалізації професійного та інтелектуального потенціалу вітчизняних фахівців, конкурентоспроможних по відношенню до відомих міжнародних кваліфікаційних рівнів, як-то: АССА (Великобританія), СРА (США), СGА (Канада) тощо. При цьому сертифікація професійних бухгалтерів може мати переважно добровільний характер, щоб завчасно не дискредитувати суть процесу, але здійснюватись обов’язково з урахуванням загальноприйнятих стандартів освіти МФБ та найкращої міжнародної та національної практики з підтримкою і координацією з боку держави [4, с.105].

Необхідність вирішення проблеми сертифікації та підвищення кваліфікації бухгалтерів підприємств визнана також і на державному рівні. Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерством фінансів схвалено Програму підвищення кваліфікації бухгалтерів з дисциплін спеціальної підготовки.

Отже, професійний розвиток бухгалтера можна зобразити наочно у вигляді просування по сходинках (Рис. 2.).

Як видно з рисунку, вершиною такого сходження є визнання професійною спільнотою достатньої кваліфікації бухгалтера та постійне її підвищення на протязі професійної діяльності.

Рис. 2. Професійний розвиток спеціалістів з бухгалтерського обліку

 

Як же підтримати, а тим більше підвищити кваліфікацію бухгалтера-аграрника?

Загально визнаною світовою практикою у професійній освіті бухгалтерів є те, що відповідальність за це несе професійна організація, членом якої і являється фахівець. Тому, якщо брати до уваги питання професійної освіти бухгалтерів сільськогосподарських підприємств, то вирішальну роль у цьому завданні має відігравати галузева професійна громадська організація бухгалтерів.

На сьогодні в Україні успішно діє Федерація аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України (ФАБФ АПКУ), яка була створена в липні 2003 року і з січня 2005 року є членом Євразійської Ради сертифікованих бухгалтерів і аудиторів (ЄРСБА). Одним із основних завдань ФАБФ АПКУ є забезпечення належного професійного рівня бухгалтерів підприємств агропромислового комплексу шляхом проведення сертифікації своїх членів. Для реалізації цього завдання керівництвом ФАБФ АПКУ зініційовано створення Науково-навчального центру «Інститут обліку і фінансів» та здійснюється розробка навчальних програм удосконалення професійних знань своїх членів.

З метою підвищення кваліфікації своїх членів в листопаді 2006 року на з’їзді ФАБФ АПКУ було затверджено Положення про удосконалення професійних знань та сертифікацію членів ФАБФ АПКУ. Відповідно до Положення, крім міжнародної програми СІРА у 2006 році була розроблена Програма навчань бухгалтерів підприємств агропромислового комплексу, яка була погоджена з Мінагрополітики України. Крім того, було досягнуто домовленості із Універсальною екзаменаційною мережею про порядок адміністрування та проведення кваліфікаційних іспитів (тестів). Реалізація даної програми почалася у 2007 році. На сьогоднішній день більше 300 бухгалтерів агропромислових підприємств Київської, Кіровоградської, Луганської, Донецької та інших областей проходять навчання за вказаною програмою. По завершенні навчання та успішній здачі іспитів слухачі отримають Свідоцтво, що засвідчуватиме їх кваліфікаційний рівень та знання специфіки сільськогосподарського виробництва. Проходження навчання за даною програмою і проведення тестування за першими модулями є значним успіхом, оскільки, як зазначає В.М. Жук, це свідчить про подолання бухгалтерами підприємств АПК психологічного бар’єру і їх готовність до переходу на міжнародні принципи професійної освіти бухгалтерів [3].

Однак, на цьому не слід зупинятися. Потрібно удосконалювати розроблену комплексну програму. Наступний крок у розвитку даної програми ми вбачаємо в розробці програми спеціалізації по обліку в сільському господарстві в рамках програми міжнародної сертифікації бухгалтерів та аудиторів «СІРА» ЄРСБА. Це безсумнівно посилило б значення даної програми і вивело її на якісно новий, міжнародний рівень.

Спочатку необхідно розробити та затвердити З’їздом ФАБФ АПКУ кваліфікаційні вимоги до учасників програми спеціалізації. Наступним етапом має стати удосконалення існуючої Комплексної програму ФАБФ АПКУ із застосуванням основних методологічних підходів, що викладені в МСБО 41 «Сільське господарство», та враховуючи вимоги Міжнародних стандартів освіти МФБ щодо програм професійної освіти.

Основними розділами програми спеціалізації пропонуємо визначити наступні:

1.                              Концептуальні основи МСФЗ. Загальні положення обліку сільськогосподарської діяльності.

2.                              Оцінка біологічних активів та сільськогосподарської продукції.

3.                              Методика обліку біологічних активів та виходу сільськогосподарської продукції.

4.                              Визначення фінансових результатів сільськогосподарської діяльності.

5.                              Основи відображення інформації про сільськогосподарську діяльність в фінансовій звітності.

Останнім компонентом системи професійної освіти є складання іспитів. Як вже відмічалося вище, цей компонент програми спеціалізації покладається на Універсальну екзаменаційну мережу, яка діє як незалежний адміністратор іспитів.

Таким чином, для бухгалтерів підприємств АПК буде діяти програма підвищення кваліфікації та сертифікації, що відповідає всім вимогам МФБ, базується на міжнародних стандартах фінансової звітності, а також враховує специфіку ведення господарської діяльності в галузі сільського господарства (спеціалізація). Після розробки і затвердження ця програма може бути рекомендована на рівні Міністерства аграрної політики України для періодичного підвищення кваліфікації та удосконалення професійних знань бухгалтерів агропромислового комплексу.

 

Список використаної літератури:

1. Голов С. Про сертифікацію бухгалтерів // Баланс. – 2002.- № 43. – С. 26.

2. Голов С. Сертифікація бухгалтерів: аргументи і факти // Дебет Кредит. – 2002. - №49. – С. 32.

3. Жук В.М. Сертифікація бухгалтерів: організаційно-методологічні підходи // Облік і фінанси АПК. – 2007. – № 1-2. – С.114.

4. Прилипко С.І. Сертифікація професійних бухгалтерів в Україні. // Облік і фінанси АПК. – 2004. - № 2. – С. 102-106.

5. Шатковська Л.С. Розвиток професійної освіти бухгалтерів АПК. // Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи. ІІ Міжнародна наук.-практ. конф.: Зб. тез та виступів. – К.: ННЦ ІАЕ, 2006. – 246 с. – С. 125.