![]() |
Статті
«Довідкова» декларація єдинника: для чого, коли і як подавати?
Податківці нагадали, що відповідно до п. 296.8 ст.296 ПКУ платники єдиного податку мають право для отримання довідки про доходи подавати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.
Така податкова декларація складається з урахуванням норм п. п. 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.
Для отримання ФОП - платником єдиного податку довідки про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, він подає декларацію з позначкою "Довідково" та у полі "місяць" поля 02 зазначає номер календарного місяця.
Для ФОП - єдинників, які бажають отримати довідку про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, ПКУ не визначено терміна подання декларації з типом «Довідково».
Отже, рішення щодо термінів подання декларації з типом «Довідково» приймається фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку самостійно. З таким роз'ясненням можна ознайомитись у Загальнодоступному інформаційнодовідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 107.08).
Коли ФОП може розпочати займатися новим видом діяльності?
Львівські податківці зазначили, якщо ФОП - єдинник 3 групи додає новий КВЕД, то вона має право отримувати дохід за новими видами діяльності за умови занесення держреєстратором відповідних змін до держреєстру.
Згідно з п. 298.6 ПКУ у разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності платник єдиного податку третьої групи подає відповідну заяву разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни. До заяви включаються відомості (за наявності) про зміну видів госпдіяльності згідно з пп.298.3.1 ПКУ.
Як враховувати процентні обмеження при коригуванні фінрезультату?
Пунктом 140.2 ст. 140 ПКУ встановлено, що для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.
Фахівці ДФС України, в листі від 28.07.2016 р. № 16197/6/99-99-15-02-02-15 (індивідуальна податкова консультація), зазначають, що при розрахунку обмеження суми процентів, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування, використовується, зокрема, сума фінансових витрат за даними фінансової звітності. Шукати такі витрати слід в рядку 2250 «Фінансові витрати» форми № 2 «Звіт про фінансові результати».
Якщо у звітному періоді при розрахунку суми вищезгаданого перевищення сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від'ємне значення за рахунок від'ємного значення фінансового результату, то фінансовий результат збільшується на всю суму нарахованих в такому періоді процентів за борговими зобов'язаннями, що виникли за операціями із пов'язаними особами - нерезидентами.
При цьому, в даному звітному періоді не враховуються у зменшення фінансового результату до оподаткування проценти, що перевищують суму згаданого вище обмеження, визначеного в минулих звітних періодах.
Чи потрібно коригувати забезпечення, що не потрапили до витрат періоду?
Податківці нагадали, що серед коригувальних різниць, передбачених розділом ІІІ ПКУ, є й такі, що зобов'язують підприємства застосовувати механізм коригування витрат, пов'язаних з формуванням резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат.
Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резервів і забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, і резервів, визначених п. 139.2-139.3 ПКУ) відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (пп. 139.1.1 ПКУ). При цьому такий фінрезультат слід одночасно зменшити на суму:
- витрат (крім оплати відпусток працівникам та інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, і резервів, визначених п. 139.2-139.3 ПКУ), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, сформованих відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
-коригування (зменшення) резервів і забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, і резервів, визначених п. 139.2-139.3 ПКУ), на яку збільшився фінрезультат до оподаткування згідно з НП(С)БО або МСФЗ (пп. 139.1.2 ПКУ).
У листі від 15.07.2016 р. № 15291/6/99-99-15-02-02-15 (індивідуальна податкова консультація) застосування цього правила фіскали поширили і на незавершене виробництво та залишки готової продукції.
Так, на думку податківців, платник податку збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на формування забезпечень для відшкодування наступних витрат та зменшує фінансовий результат на суму витрат, які відшкодовані за рахунок таких забезпечень, незалежно від того, у складі яких витрат вони відображені (поточні, незавершене виробництво, залишки готової продукції).
Амортизаційні різниці у прибутковій декларації зазначаються без урахування МНМА
Податківці нагадали, що оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами не виникають. Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 138.1 та 138.2 ПКУ, здійснюється в рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ декларації з податку на прибуток:
- у рядку 1.1.1 додатка РІ відображається сума нарахованої амортизації необоротних активів відповідно до правил бухобліку;
- у рядку 1.2.1 АМ додатка РІ відображається сума розрахованої амортизації необоротних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ.
Таким чином, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів без врахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів. З таким роз'ясненням податківців можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційнодовідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 102.13).
Сторінка 3 із 9