Статті

Сільгоспвиробник повернув аванс: як скоригувати ПДВ?

ДФС у Вінницькій області нагадує, що при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованому в ЄРПН.

Платники податку, які згідно зі ст. 209 ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою «0121»/«0122»/«0123». До неї включаються лише операції, що стосуються спеціального режиму, разом із додатком 10 (ДС10), у якому здійснюється розрахунок сум ПДВ за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок, за видами сільськогосподарської продукції (зернові та технічні культури, продукція тваринництва, інша сільськогосподарська продукція).

У разі повернення суб'єктом спеціального режиму оподаткування суми попередньої оплати, яка була отримана за сільськогосподарську продукцію в попередніх періодах, податкові зобов'язання з ПДВ такого постачальника підлягають коригуванню (зменшенню) у звітності з ПДВ, яка подається за результатами звітного періоду, в якому було здійснено повернення таких коштів та відповідно складено розрахунок коригування за умови своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.

Таке коригування відображається с/г підприємством – «спецрежимником» у рядку 7 декларації 0121 - 0123 та рядку 3 відповідної таблиці додатка 10 (ДС10) до такої декларації. Якщо ж розрахунок коригування буде зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну, то постачальник отримає право зменшити ПЗ з ПДВ у декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому такий розрахунок коригування буде зареєстровано в ЄРПН.

Податкова накладна вчасно зареєстрована, але не включена до податкового кредиту

Податківці розглянули питання щодо включення до податкового кредиту суми ПДВ, відображеної у податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в ЄРПН, але не включена до податкового кредиту протягом 365 к.д.

На сьогодні можливі два варіанти, чому такі податкові накладні не були "використані" при формуванні податкової звітності з ПДВ за звітний період їх складання:

• помилка платника податку;
• сплановане відтермінування (перенесення сум ПДВ на наступні звітні періоди).

Податківці у листі від 21.10.2016 р. №22778/6/99-99-15-03-02-15 роз'яснили: якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної (п. 198.6 ПКУ).

Отже, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку в розділі II "Податковий кредит" декларації з ПДВ.

Таким чином, перенесення і використання сум ПДВ, сплачених або нарахованих у поточному звітному періоді при придбанні товарів/послуг, необоротних активів, на майбутні звітні періоди цілком законне і помилкою не вважається.

А ось якщо платник бажав скористатися податковим кредитом за такою податковою накладною у місяці її складання, але через помилку цього не зробив, тоді потрібно уточнювати показники податкової звітності за такий місяць у місяці виявлення цієї помилки.

Податківці нагадують: якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, при виявленні платником податку помилки, що міститься у раніше поданій ним декларації з ПДВ (невключення до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в ЄРПН, але не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати її складання) платник податку має право скласти уточнюючий розрахунок до такої декларації та виправити неправильно відображені показники.

ПДВ при ліквідації основних засобів у разі їх викрадення

ДФСУ нагадала порядок обкладення ПДВ операцій з виведення з експлуатації основних засобів у зв’язку з їх викраденням

ДФСУ у листі від 28.10.2016 р. №23461/6/99-99-15-03-02-15 нагадує:

1) Згідно з пунктом 7 Положення №879, у разі встановлення фактів крадіжки обов'язковим є проведенням інвентаризації.

2) Одночасно платник має подати до органу поліції відповідне повідомлення про викрадення.

Як наголошує ДФСУ, операція з ліквідації основних засобів у разі їх викрадення, що підтверджено інвентаризаційними документами (відомостями, описом тощо) та відповідними документами органів поліції (листами, довідками тощо), для цілей оподаткування ПДВ не розглядається як операція з постачання товарів. Відповідно податкові зобв’язання за операцією з ліквідації таких основних засобів, встановлені п. 189.9 ПКУ, не визначаються.

Але не встиг платник ПДВ зітхнути із полегшенням, як податківці його зупиняють: оскільки ліквідовані основні фонди, сума ПДВ при придбанні яких була включена до складу податкового кредиту, не прийняли участь в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, то такий платник податку на підставі п. 198.5 ПКУ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи із бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ПКУ. У випадку із викраденими основними засобами, база оподаткування  визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється ліквідація (списання).

Зверніть увагу, що за пп. 14.1.191 ПКУ, не вважаються постачанням товарів випадки, коли:

- основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили,

- а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Тож, не дай бог ще, що податківці передумають і вважатимуть крадіжку поставкою з боку обкраденого (якщо вкрадене майно не буде повернено) і вимагатимуть нарахування податкового зобов'язання ще й за третьою підставою - за нормами п. 185.1 та п. 188.1  ПКУ. Якщо обкрадений не звернувся до поліції  і не має документу, який підтверджує факт крадіжки.

На нашу думку, такий підхід подактівців є занадто фіскальним, а норми п. 189.9 ПКУ є спеціальними. І у випадку ліквідації (списання) основних засобів застосовуватися мають саме вони, а норми п. 198.5, 185.1 ПКУ - ні. 

Втім, враховуючи те, які роз'яснення надає щодо цієї ситуації центральний податковий орган, звернутися до поліції та оформити інвентаризаційні документи, все ж таки, наполегливо радимо.

Чи включаються транзитні кошти за транспортне експедирування до доходу єдинника?

Столичні податківці у листі від 19.09.2016 р. № 6086/Ф/26-15-13-02-15 нагадали, що за посередницькі послуги експедитор отримує винагороду від клієнта, яка і є його доходом.

При цьому кошти, які одержує ФОП від клієнта для виконання або організації виконання визначених договором послуг, вважаються транзитними і право власності на такі кошти до фізичної особи - підприємця не переходить.

Таким чином, транзитні кошти, які одержує ФОП від клієнта для виконання або організації виконання визначених договором транспортного експедирування послуг, не включаються до обсягу доходу та, відповідно, не впливають на граничний обсяг доходу для платників єдиного податку третьої групи.