Статті

Компенсація земельного податку орендодавцю не оподатковується ПДВ

ДФС України у листі від 29.02.2016 р. № 4457/6/99-99-19-03-02-15 зазначила, що сплата орендодавцем земельного податку та отримання компенсації від орендаря за понесені витрати зі сплати земельного податку не може розцінюватись як операція з постачання послуг для цілей оподаткування податком на додану вартість. Таким чином, кошти, які надійшли орендодавцю у вигляді компенсації з оплати земельного податку, до бази оподаткування не включаються та податком на додану вартість не оподатковуються. Разом з тим, відповідно до статті 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Тобто орендна плата за землю - це компенсація отриманої (або яка буде отримана) послуги з оренди землі (плата за можливість користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі). Отже, операція з надання земельної ділянки в оренду згідно з договором оренди землі для орендодавця є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.  

Винагорода за цивільно-правовим договором менша за мінімальну зарплату: звіт з ЄСВ

ДФСУ у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі "ЗІР" (категорія 301.06.01): якщо розмір суми винагороди, виплачений за цивільно-правовим договором за основним місцем роботи, менший мінімальної заробітної плати, то різниця між мінімальною зарплатою та фактичною величиною нарахованих виплат відображається в одному з рядків 2.5.1 – 2.5.4, які беруть участь у розрахунку рядка 2.5.

Відповідно сума ЄСВ, нарахованого на таку додаткову базу, вказується в рядках 3.5.1 – 3.5.4, які беруть участь у розрахунку рядка 3.5 таблиці 1 додатка 4 Звіту з ЄСВ.

Нарахування ЄСВ підприємцями на суму зарплати працівників-інвалідів

ДФСУ в інформаційно-довідковому ресурсі "ЗІР" (категорія 301.04.02) нагадує, що розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються ст. 8 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Частиною першою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які є роботодавцями, нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, що включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т.ч. у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 ставка 8,41% визначеної бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів, встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди. Тож, вказана пільга не розповсюджується на фізосіб - підприємців, які використовують працю найманих працівників-інвалідів.

Іншого Законом № 2464 не передбачено.

Враховуючи зазначене, фізособи-підприємці нараховують ЄСВ на зарплату працівників-інвалідів у розмірі 22% до визначеної бази нарахування ЄСВ.

Нарахування ЄСВ при проведенні індексації зарплати за минулі періоди

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві нагадує, що роботодавці нараховують ЄСВ на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабміну від 17.07.2003 року № 1078.

Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Обчислення ЄСВ здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону про ЄСВ нараховується ЄВ.

У таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування. 

Отже, якщо заробітна плата минулих періодів менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, суми її індексації, нараховані в поточному періоді за минулі, відносяться до звітного періоду (місяця), в якому провадяться донарахування.