![]() |
Статті
Нюанси оформлення зворотньої сторони листка непрацездатності
ФСС з ТВП у листі від 20.07.2016 р. №2.4-46-1257 зазначив, що при оформленні первинних бухгалтерських документів необхідно використовувати бланки типових форм, затверджених Держкомстатом, або бланки спеціалізованих форм, затверджених відповідними міністерствами й відомствами, виготовлені самостійно, із вказівкою обов'язкових реквізитів типових або спеціалізованих форм.
Оскільки чинні законодавчі і нормативні акти із загальнообов'язкового державного соціального страхування не містять додаткових норм з питання щодо автоматизованого розрахунку середньої заробітної плати для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах підприємством, установою, організацією, а бланк діючого листка непрацездатності не відповідає нормам чинного законодавства, Фонд вважає, що не буде порушенням, якщо:
- розділ листка непрацездатності "Довідка про заробітну плату" не заповнювати,
- а до листка непрацездатності додавати розрахунок середньої заробітної плати за 12 місяців, засвідчений підписом керівника і головного бухгалтера та печаткою підприємства.
Додатково повідомляється, що Фонд листом від 12.08.2015 р. №2.4-15-1310 звернувся до Міністерства охорони здоров'я з приводу внесення змін і доповнень до бланку листка непрацездатності у зв’язку із зміною законодавства із загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відображаємо суми індексації зарплати за попередні податкові періоди у ф. №1дф
Податківці в Загальнодоступному інформаційному ресурсі (категорія 103.25) зазначають, що доходи нараховані (виплачені) платнику податку у вигляді сум індексації зарплати, зокрема за попередні періоди, відображаються в податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «101».
Дохід, отриманий платником податку у вигляді індексації зарплати не підпадає під дію пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, тож суми індексації зарплати, зокрема за попередні періоди, відображаються в податковому розрахунку за ф. №1ДФ у тому кварталі, в якому проводиться таке нарахування (виплата).
Встановлено норми тривалості робочого часу на 2017 рік
Мінсоцполітики у листі від 05.08.2016 р. № 11535/0/14-16/13 повідомило, що незалежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2017 рік становитиме:
- при 40-годинному робочому тижні - 1986,0 год.;
- при 39-годинному робочому тижні - 1942,2 год.; при 38,5-годинному робочому тижні - 1917,3 год.;
- при 36-годинному робочому тижні - 1792,8 год; при 33-годинному робочому тижні - 1643,4 год.;
- при 30-годинному робочому тижні - 1494 год.;
- при 25-годинному робочому тижні - 1245 год.;
- при 24-годинному робочому тижні - 1195,2 год.;
- при 20-годинному робочому тижні - 996 год.;
- при 18-годинному робочому тижні - 896,4 год.
Відомство нагадало, що відповідно до ст. 73 КЗпП, у 2017 році святковими та неробочими днями для підприємств, установ, організацій будуть:
- 1 січня - Новий рік; 7 січня - Різдво Христове;
- 8 березня - Міжнародний жіночий день;
- 16 квітня - Пасха (Великдень);
- 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;
- 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
- 4 червня - Трійця;
- 28 червня - День Конституції України;
- 24 серпня - День незалежності України;
- 14 жовтня - День захисника України.
Готівка на виплату зарплати: порядок використання та зберігання
Нацбанк у листі від 07.06.2016 р. № 50-0004/48214 нагадує, що відповідно до п. 2.10 Положення №637 підприємства мають право зберігати в своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в банку. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установленого строку, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).
Виплати, пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями. Пунктом 3.9 Положення №637 визначено порядок дій касира та бухгалтера з сумами готівки, що не були видані та мають бути депоновані й здані до банку. При цьому депоновані суми, що підлягають здаванню до банку, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.
Отже, готівкові кошти, отримані підприємством в касі банку на виплати, пов'язані з оплатою праці, і не виплачені працівникам підприємства в установлені строки, мають бути депоновані та підлягають здаванню до банку або можуть залишатися в касі підприємства (у межах установленого ліміту) та були використані на потреби, що виникають у процесі його функціонування.
Як оподатковується заборгованість, за якою минув строк позовної давності
ДФС України у листі від 29.06.2016 р. № 14136/6/99-99-15-02-02-15 розглянула питання віднесення до складу витрат сум коштів, понесених на придбання права вимоги, щодо якої минув строк позовної давності.
Податківці нагадали, що до 01.01.2015 р. порядок формування доходів та витрат при здійсненні операцій з продажу або придбання права вимоги зобов'язань третьої особи було врегульовано п. 153.5 ст. 153 ПКУ, згідно з яким платник податку з метою оподаткування повинен був вести окремий облік фінрезультатів від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань.
Відповідно до редакції ПКУ, яка набрала чинності з 01.01.2015 р., об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного згідно з П(С)БО чи МСФЗ, на різниці, передбачені р. III ПКУ.
Оскільки на сьогодні розд. III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з відступлення права вимоги, то такі операції відображаються при формуванні фінрезультату до оподаткування згідно з правилами бухобліку.
Податківці звертають увагу, якщо заходи щодо стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, розпочато відповідно до п. 159.1 ст. 159 розділу III ПКУ у редакції, що діяла до 01.01. 2015 р., то порядок відображення у податковому обліку такої заборгованості встановлено п. 17 підр. 4 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ. Проте положення цього пункту не поширюється на врегулювання сумнівної заборгованості, права вимоги якої отримано за договором відступлення.
Сторінка 4 із 9